«Если путь прорубая отцовским мечом,
Ты солёные слёзы на ус намотал,
Если в жарком бою испытал что почём,-
Значит, нужные книги ты в детстве читал!» (Володимир Висоцький, «Балада про боротьбу»)
Отже, поговоримо про потрібні книги. А хіба є непотрібні? Книги – як люди: усілякі є. Є – для когось зайві, а комусь потрібні. Мовляв, подобаються. А комусь – марні, бо не дозволяють людині зробити висновки. І таки, що вони дають змогу досягти успіху у своїй життєдіяльності та сформувати ефективне мислення. Взагалі, і тут система цінностей «потрібні» і «не потрібні» не монолітна. Адже люди – вони багато у чому однакові, але аж ніяк не в усьому. Справа, зрештою, і смаку, і культури, і традицій. І навіть суворо між нами – розумового рівня. І все ж, оскільки література живе на планеті тисячі років (інші веди стверджують – шість тисяч. Навіть і з гаком), деякий досвід оцінки потреби – непотрібності все ж таки є.
Світ взагалі, а особливо – сучасний – влаштований так, що багато людей щодня займаються тим, у чому вони фактично, на жаль, нічого не розуміють. Переконатися у цьому нескладно: запитайте людину – яка книга є її настільною? І яку б він порекомендував прочитати на тематику, якою він займається або про яку так активно міркує. Найчастіше – ви поставите його у складне становище. Якщо адресуєте це питання сучасному бізнесменові, у кращому разі почуєте у відповідь щось на кшталт «Багатий тато, бідолашний тато» Роберта Кійосакі або іншу книгу із серії творів американської бізнес-ідеології. Але невже світова література така мізерна – не містить у собі книг, які можуть сформувати правильне мислення бізнесмена та його особистість? Чи так це?
Візьмемо, наприклад, повість Оноре де Бальзака – “Гобсек”. Світова класика! Багато хто розглядає цей твір (як, втім, й інші), виключно сюжетно – як розповідь про патологічно жадібного старого: знущався з паризького бомонду, розаряючи його. І під завісу життя через свою жадібність остаточно з глузду з’їхав.
Хтось у даному випадку із захопленням розкриває таємні та мерзенні риси людської особистості, носієм яких є також і графиня де Ресто, яка руйнувала власну сім’ю через жіночу забаганку. Хороший, з цього погляду, і пушкінський малотрагедійний «Скупий лицар», і гоголівський Плюшкін – мертва душа. А оскільки у всій світовій літературі ще у шістдесяті роки ХХ століття радянська ЕОМ нарахувала всього… тридцять шість сюжетів, добрий десяток з них може бути включений до цього ідейно-тематичного кола. Але про все не переговориш – повернемось до безсмертного твору Бальзака очима бізнесмена. На якісь думки воно може навчити того, хто всерйоз бажає заробляти гроші?
Звернемося до сюжетної лінії пана Дервіля, який із бідного писаря в адвокатській конторі зміг перетворитися на її господаря і лише за 5 років стати одним із найвідоміших та найзаможніших паризьких адвокатів. Ривок, гідний сталінської п’ятирічки!
Такий зліт стряпчого Дервіля пов’язаний аж ніяк не з його талантами, а з тим, що у нього був гідний вчитель – той самий лихвар Гобсек. Гобсек не тільки позичив (безумовно, під добрий відсоток) Дервілю 150 000 франків на покупку адвокатської практики, а й зробив його своїм учнем. А вчителем Гобсек був чудовим! Адже за 5 років навчання у Гобсека Дервіль і повернув лихварю 150 000 франків із відсотками, і добре навчився самостійно заробляти гроші. Як заведено говорити у нашому сучасному світі, «аквалангістами не народжуються, ними стають». Тобто – усьому треба вчитися, а навчитися без вчителя – неможливо. Хоча – з тієї ж світової класики відомо: долі не байдужі деякі початкові дані. Тепер адресуємо нашому читачеві два питання, які випливають із зазначеного вище твору: чи є у вашому житті такий вчитель як Гобсек? І чому Гобсек почав навчати саме Дервіля? Що було у Дервілі такого, через що Гобсек почав із ним займатися? Практично кажучи: що має бути у бізнесмені-початківці для того, щоб така людина як Гобсек почав його вчити заробляти гроші? І чи буде толк, якщо у вашому житті ще немає такого Гобсека?
Якщо у вас ще немає відповідей на ці питання – шукайте їх у повісті «Гобсек», прочитайте її під кутом вказаних питань. А якщо ви вже вважаєте себе бізнесменом, то подивіться на лихваря Гобсека і з іншого боку. Гобсек був не просто лихварем і людиною, яка вміє заробляти гроші, він чудово володів зброєю. І багато паризьких аристократів того часу побоювалися вступати з ним у дуельний поєдинок. Але найстрашніше те, що Гобсек мав своєрідну філософію – він тактично-вміло і послідовно розоряв багаті французькі родини того часу – не тільки з жадібності, а ніби просто з «любові до мистецтва»:
«Я з’являюся як відплата, як докор сумління… Я люблю бруднити брудними черевиками килими у багатих людей, – не з дрібного себелюбства, а щоб дати відчути пазуристу лапу Невідворотності»
Тепер уявіть, якщо сучасному бізнесменові зустрінеться такий Гобсек. Не у літературі – у реальному житті. Як то кажуть, є люди, які вміють воювати, а є люди, які і вміють воювати, і люблять воювати, і останні з них найстрашніші. Як у Пушкіна: «Є захоплення у бою…». Вони і є та сама «Невідворотність». Така людина, як Гобсек, здатна знищити сучасного бізнесмена без будь-яких зрозумілих причин. Просто так. Саме тому у бізнесі завжди є угоди, від яких підприємцю краще відмовитись, незалежно від того, які вигоди ці угоди йому обіцяють. Навіть якщо йдеться про спільників та близьких друзів.
Згадаймо «Дороги, які ми вибираємо…», незабутнього О. Генрі, який подарував світу крилату фразу – «Болівар не винесе двох…». Прислухаємося до діалогу: «Містер Вільямс від “Тресі та Вільямс” чекає на вас, сер. Він прийшов розрахуватися за Ікс, Ігрек, Зет. Він попався з ними, сер, якщо пригадаєте.
– Так, пам’ятаю. А яка на них ціна сьогодні?
– Один вісімдесят п’ять, сер,
– Ну ось і розрахуйтеся з ним за цією ціною.
– Вибачте, сер, – сказав Пібоді, хвилюючись, – я розмовляв з Вільямсом. Він ваш старий друг, містере Додсон, адже ви скупили всі Ікс, Ігрек, Зет…. Можливо, ви не пам’ятаєте, що він продав їх вам за дев’яносто вісім. Якщо він розраховуватиметься за теперішньою ціною, він повинен буде втратити весь капітал і продати свій будинок.
Обличчя Додсона миттєво змінилося – тепер воно виражало холодну жорстокість і невблаганну жадібність. Душа цієї людини проглянула на хвилину, як іноді виглядає обличчя лиходія з вікна поважного буржуазного будинку.
– Нехай платить один вісімдесят п’ять, – сказав Додсон. – Болівару не знести двох.
А «Хрещений батько» Марію Пьюзо? Уважний читач може запитати себе: яке відношення цей роман має до бізнесу, адже кримінал і бізнес – різні явища? Безперечно, це так, хоч і не беззастережно. Але для формування особистості бізнесмена цікавий один із головних героїв роману – Майкл Корлеоне.
Цей чоловік зовсім не планував займатися криміналом, він був офіцером, вступив добровольцем до морської піхоти і став героєм війни у В’єтнамі. Однак у його житті настає якийсь переломний момент, внаслідок якого Майкл стає хрещеним батьком сицилійського мафіозного клану у США. Чи можемо ми порівняти долю Майкла Корлеоне з долею бізнесмена? Безперечно. У житті бізнесмена завжди є якийсь переломний момент. Хочете зрозуміти який? Читайте уважно роман Марію Пьюзо!
Отже, ми навели кілька прикладів книг, які формують особистість бізнесмена. Безперечно, таких книг не дві, не три, а більше, і ці книги можуть багато чому навчити.
Сьогодні ми часто зустрічаємо деяких бізнес-тренерів, які самі не створили жодного бізнесу, але активно навчають бізнесменів. Безумовно, це абсурд, адже людина, яка з десяти метрів не потрапляє м’ячем у ворота, сама не може цьому навчити інших. Відповідно – говорити про книги, які формують особистість бізнесмена, може тільки та людина, яка ефективно займається бізнесом, а бажано ще й з науковим підходом.
Тому для тих наших читачів, які бажають розібратися у цьому питанні, ми рекомендуємо звернути увагу на безкоштовний курс у проекті «Всі говорять», який проводить український академік, адвокат, бізнесмен Олег Мальцев – «50 книг, які формують правильну думку бізнесмена»: https: //www.youtube.com/channel/UCFHMu9sM5LTt1jAFZlcsIsw.
На сьогоднішній день вже представлено розбір шести книг: «Гобсек» Оноре де Бальзака, «Хрещений батько» Маріо Пьюзо, «Капітан Далекого плавання» Олександр Крона, «У серпні сорок четвертого» Володимир Богомолова, «Вершник без голови» Майн Ріда та «Доброключения и рассуждения Луция Катина» Бориса Акуніна.
Сам автор курсу у його відео-анонсі каже наступне:
«Мене попросили підібрати 50 книг, які б сформували гідну особу бізнесмена та керівника. Свого часу саме ці книги вплинули і на мене. На перший погляд вам може здатися, що до бізнесу ці книги не мають ніякого відношення. Однак, це не так.
Протягом курсу ми проживемо життя бізнесмена у літературних творах. І кожна з книг нам розкриватиме певний бік цього життя, а ви вже протитипологічно робитимете для себе висновки про те, чи на правильних книгах ви виховані, тому що більшість бізнесменів сьогодні виховані на марних і дурних американських книгах. Безперечно, є й умовно скажемо «розумні» американські книги, але з незрозумілої причини ці книги ніхто не читає. Тому коли ми говоримо про книги, то особливо важливо читати такі, які б вам дозволили зрозуміти важливі речі, які ви поки не розумієте.
У курсі будуть і твори братів Стругацьких та Михайла Булгакова. На мою думку «Собаче серце» Булгакова — це найкраща книга для бізнесмена. З одного боку, вона зрозуміла, з іншого – ні. Я допоможу зробити з цієї книги висновки.
Моє завдання дістати для вас ці висновки, які ви досі не змогли зробити. І коли ви це осмислите, у вас може радикально змінитись підхід до бізнесу, ви зрозумієте, що американський підхід для нас не працює. У Європі та на російськомовному просторі ще ніхто американським способом нічого не досяг.
Буде багато цікавих моментів та прикладів із життя, які для вас стануть поворотними».
В добру путь!
Автор статті – адвокат, член-кореспондент Української Академії наук, керівник Redut Law Company – Панченко Ольга Вікторівна
Подписывайтесь на наши ресурсы:
Facebook: www.facebook.com/odhislit/
Telegram канал: https://t.me/lnvistnik
Почта редакции: info@lnvistnik.com.ua