Реформи та іх наслідки – вони бувають різні…

Редакція пропонує читачеві нарис-роздуми доброго давнього нашого друга, судді, голови Малиновського районного суду Одеси, кандидата юридичних наук, доцента Лічмана Леоніда Григоровича. Про актуальність запропонованої теми, ідеї та конкретної постанови питань немає сенсу попереджати: вони очевидні. Отже…

Для початку – кілька довідок. Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-IX “Про утворення та ліквідацію районів” був реформований субрегіональний рівень адміністративно-територіального устрою України. Замість наявних в Україні 490 районів було утворено 136.   Так, зокрема в Одеський області замість 26 було утворено 7 районів, один з яких – Одеський район (з адміністративним центром у місті Одеса) у складі територій Авангардівської селищної, Біляївської міської, Великодальницької сільської, Великодолинської селищної, Вигодянської сільської, Визирської сільської, Дальницької сільської, Дачненської сільської, Доброславської селищної, Красносільської сільської, Маяківської сільської, Нерубайської сільської, Овідіопольської селищної, Одеської міської, Таїровської селищної, Теплодарської міської, Усатівської сільської, Фонтанської сільської, Чорноморської міської, Чорноморської селищної, Южненської міської, Яськівської сільської територіальних громад.

І – ще: Законом України “Про внесення зміни до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів, Розділ XII,  “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” було доповнено пунктом 31, відповідно до якого до набрання чинності Законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів” від 17 липня 2020 року N 807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року”.

Отже, з прийняттям зазначених нормативно-правових актів формування і функціонування місцевих судів відбувається на новій територіальній основі. Та  їх кількість повинна бути приведена відповідно до новостворених районів.

Тепер – фрагмент мого виступу на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, на якому розглядалося питання щодо ліквідації  Київського, Малиновського, Приморського та Суворовського районних судів  Одеси і утворення двох нових місцевих загальних окружних судів шляхом реорганізації. А  саме – шляхом злиття Приморського та Суворовського, Малиновського та Київського районних судів.

На разі головою Одеської обласної державної адміністрації С.Р Гриневецьким виказана думка, з якої випливає, що в  Одесі можливо утворення двох нових місцевих загальних окружних судів шляхом реорганізації, а саме шляхом злиття Приморського та Суворовського, Малиновського та Київського районних судів.

Ліквідація та утворення судів має відбуватися з повним та неухильним дотриманням Конституції і законів України. Що, як кажуть, саме собою зрозуміло.

Як відомо та відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,  підставами для утворення чи ліквідації суду є:

• зміна визначеної цим Законом системи судоустрою,
• необхідність забезпечення доступності правосуддя,
• оптимізації видатків державного бюджету
• зміна адміністративно-територіального устрою.

Цей перелік носить вичерпний характер.

Подумаємо разом: яка повинна переслідуватися мета при розробці нової моделі системи місцевих загальних судів? Конкретно –  в нових районах Одеської області.

На нашу думку, реформування судів має покращити доступність правосуддя порівняно з наявною її у судах до їхнього реформування. Йдеться перш за все саме про фізичну доступність ( відстань, громадський транспорт), про зміни в організації діловодства в новому суді, рівномірного і саме головне – розумного ( реального) навантаження на суддю і працівника апарату суду. Важливим  чинником є раціональне та економне використання бюджетних коштів та трудових ресурсів. Кінцевим наслідком злиття судів повинно бути підвищення ефективності в роботі новоутворених судів у порівнянні до існуючих.

Можливо хтось переслідує… іншу ціль? Наприклад, централізація і концентрація суддівської влади в руках потрібних голів судів для ручного управління судом?

Ми з вами були свідками не однієї судової реформи. І певний досвід, м’яко кажучи, вже є. Судова матерія є дуже чутливим механізмом. Саме механізм її функціонування складається десятиліттями, передачею досвіду від судді, від досвідченого судді, працівника апарату до суддів-початківців, тощо.

Досвід свідчить, що реформування або оптимізація судів в площині ліквідації та утворення нових судових установ повинні бути доцільними та  успішними. Утворення нових судів має  відповідати і сприяти покращенню та ефективності Правосуддя, а значить – докорінним  інтересам громадян, громад, суспільства і держави в цілому. Якщо такі зміни не забезпечені матеріальними ресурсами, якщо вони не сприймаються самим суддівським корпусом, який одночасно є об’єктом і суб’єктом реформування, якщо вони не зрозумілі мешканцям міста і не забезпечать доступність правосуддя, то така реформа лише нашкодить Правосуддю з великої літери.

Цілком очевидно, що економічний та соціальний стан Держави не спроможний забезпечити нові суди належними будівлями, оснащеними сучасними технічними засобами, залами судових засідань з нарадчими кімнатами, приміщеннями для відвідувачів судів, і перш за все, осіб з інвалідністю та з дітьми, а також осіб, які утримуються під вартою. Такі будівлі та прибудинкові території потребуватимуть значних коштів на їхнє утримання.

Отже, нові суди у разі злиття продовжать функціонувати в старих приміщеннях невизначений час.

Після зміни адміністративного устрою  Одеси і утворення у 2003 році замість восьмих районів – чотирьох відбулося  злиття сімох судів в три суди, які до забезпечення новими приміщеннями декілька років працювали в старих. Ми змушені були зберегти в двічі більше канцелярій, архівів, інших відділів, приміщень для осіб, які утримуються під вартою. Виникли інші питання роботи судів, пов’язані з гербовою печаткою, передачею матеріалів справи, інших документів з одного приміщення до іншого. Голова суду змушений був відвідувати декілька разів на тиждень другу,досить віддалену,  будівлю суду.  Ці та інші фактори вкрай негативно вплинули на  координування  життєдіяльністю суду в цілому.

Крім того, в одній судовій установі зійшлися різні трудові колективи, з різними традиціями, амбіціями тощо. Необхідно згадати чисельні конфлікти в Приморському та Суворовському райсудах, які до цього часу в певній мірі не закінчились, пов’язані з призначенням, а потім і з обранням голів суддів та їх заступників, керівника апарату суду.

Але на той час ми знали, що новими приміщеннями ми незабаром будемо забезпечені. Організатори утворення нових судів передбачили нові приміщення для цих установ.

Фактично злиття судів відбулося з часом, коли вони стали працювати в одному приміщенні.

Злиття судів в  Одесі в даному випадку не може не привести до  виникнення питань територіальної юрисдикції, тому що вона пошириться на територію двох районів, що вплине на доступність до правосуддя. Мешканці Чорноморки, Дачі Ковалевського змушені будуть їздити на вул. Василя Стуса, тобто на відстань, що перевищує 13 км., а  жителі селища «Сахарний» та інших віддалених мікрорайонів на вул. Академіка Філатова, а це без малого 17 км.   Ці проблеми накладаються на незадовільну роботу громадського транспорту, його дорожнечу, перевантаженість міських вулиць.

В місті залишилися чотири райони з відповідними райадміністраціями та іншими органами місцевого самоврядування, з 4-ма окружними прокуратурами. У чинних судів налагоджена взаємодія з правоохоронними органами, що має суттєве значення для розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення.

Не зайвим буде нагадати, що районні суди  Одеси є найбільшими місцевими загальними судами в державі. У разі  злиття утворяться монстри, під юрисдикцію яких потраплять більше півмільйона лише зареєстрованого населення, а з урахуванням туристів та інших гостей міста майже по мільйону громадян. З урахуванням середнього навантаження на одного суддю за розрахунками Ради суддів України в Малиновському райсуді має працювати 40 суддів, в Київському – 58, в Приморському 57, а в Суворовському – 35.

За кількістю суддів, такі суди будуть значно переважати більшість апеляційних судів. Подібного досвіду наша країна не знала. Виникає риторичне питання, чи необхідно об’єднувати в один суд найбільші місцеві загальні суди країни? Якщо наші суди не зливати, вони залишаться в числі великих судів як за кількістю суддів так і за навантаженням.

Під час опитування,  жодний із суддів Малиновського районного суду м. Одеси не підтримав пропозиції злиття з іншим судом.

До цього часу є чинним Указ Президента України № 449/2017 від 29.12.2017 року, яким ліквідовані районі суди  Одеси та утворені чотири окружних судів у кожному районі міста. В такому стані ми перебуваємо більше трьох років.

Не планується реформування місцевих спеціалізованих судів. Не відбулося реформування адміністративних районів у м. Одесі.

Заради об’єктивності необхідно зазначити, що у разі злиття судів відбудеться скорочення посад голови суду, одного заступника, керівника апарату та його заступника. По нашим підрахункам економія фонду заробітного плати  складе близько 35-40 000 грн на місяць.

Ми переконані, якщо на чаші терезів покласти усі негативні ризики і наслідки злиття судів та економію заробітної плати, то очевидно, що економічна складова не тільки не має сенсу. Така економія призведе до негативу в усіх напрямках діяльності судів.

І нарешті – додаток. Аналіз даних, що містяться у таблиці , що додається. дозволяє визначити відносно сталий показник навантаження у кожному суді, що наразі функціонує на території новоутвореного Одеського району.

Середній показник навантаження впродовж 2018-2020 року у кількісному та відсотковому значеннях наведено у таблиці нижче.

№ п/п	Назва суду	2018 р.	2019 р.	2020 р.	Середній показник навантаження	% від загальної кількості по району
1.	Приморський	51327	49388	46609	49108	28,9 %
2.	Малиновський	27521	27276	28481	27759	16,3 %
3.	Київський	27150	36605	42960	35572	20,9 %
4.	Суворовський	22500	24693	25154	24116	14,2 %
5.	Іллічівський	5583	6421	6141	6048	3,6 %

Автор Леонид Личман