Так-так, «… мужик не перехреститься». Вважаю, ніхто не візьме під підозру особисто мене в авторстві цієї приказки. Так само, як не знайдуться охочі заперечувати пильність і мудрість її автора – народу. Вже скільки розмірковуємо і усно, і письмово, про цей соціально-психологічний феномен. Тобто, чому багато, дуже багато, дуже-дуже багато співгромадян наших хрестяться тільки після того, як Ілля-пророк, проїздом на колісниці, нагадає про себе блискавкою і громом. Саме: «після». А не «до». Хоча кожному дурню ясно: рано чи пізно грім гряне. Проти природи не попреш. А ось, ти диви, із століття у століття – одне і те ж: безсмертя народної приказки та підтвердження її мудрості при зустрічі з громом і блискавкою. Просто мана якась – все йдуть і йдуть слідом за подіями, а не випереджаючи їх; все російський авось да небось, Бог, мовляв, не видасть – свиня не з’їсть. А блискавка, все-таки, виблискує. А грім все-таки гримить. Хоча Ілля-пророк тут вже давно ні до чого …
Воно звичайно, строго між нами, ще питання – яке зло більше: природна розгубленість непідготовлених простих смертних або свідомі безглуздості влади. Але надіслане нам випробування показало, серед іншого, і іншу реакцію деяких наших співгромадян і їх спільнот. Ось затребуваними стали антисептики, маски, прилади та препарати для дезінфекції. І з’ясувалося: в одному з українських ВНЗ розроблена нова модель дезінфікуючого приладу. Вчені Запорізького національного університету створили промисловий зразок озонатора. Автор цих рядків мала честь особисто спілкуватися з авторами розробки: кандидатом технічних наук, доцентом кафедри Електронних систем ЗНУ Дмитром Олексієвським, завідувачем лабораторією кафедри Електронних систем ЗНУ Олегом Панковим і викладачем кафедри Електронних систем ЗНУ Костянтином Туришевим.
ЗМІ писали про нову модель приладу, здавалося б, настільки актуального (не відправили ж на карантин таку безліч народу через дрібницю). Творці дійсно попрацювали – за своєю особистою ініціативою вони створили вдосконалену модель приладу, яка відрізняється більш високою ефективністю. Експериментальна установка здатна протягом години провести дезінфекцію приміщень об’ємом до 100 кубометрів. До того ж прилад має більш високу надійність і період безвідмовної роботи – може працювати протягом року без технічного обслуговування. І прослужить довше, ніж ті ж прилади, наприклад, китайських колег. Прилад генерує озон – газ, який знищує всі мікроорганізми: віруси, бактерії і грибки. Завдяки його сильним окислювальним властивостям, не існує стійких до озону форм мікроорганізмів. Однією з пропозицій науковців є установка малогабаритних озонаторів у салонах карет швидкої допомоги. Аналізуючи гіркий досвід італійських лікарів у розпал пандемії, у авторів з’явилася ідея використовувати озонатор як засіб для дезінфекції салону і засобів індивідуального захисту бригади лікарів швидкої допомоги. Адже, коли лікарі у захисних костюмах транспортують у кареті швидкої хворого вірусом, після нього салон і спецодяг лікарів вимагатимуть дезінфекції. Але якщо ми говоримо про роботу «швидкої» у режимі епідемії, то часу на це просто немає. Відмінним рішенням тут міг би стати озонатор – салон дезінфікується, поки лікарі їдуть на наступний виклик. При цьому потрібно зазначити, що органи дихання медиків повинні бути захищені засобами індивідуального захисту від впливу озону – так як газ, ясна річ, у великих концентраціях токсичний. Ну, і після дезінфекції, звісно, салон необхідно провітрити.
Призначення озонаторів досить широке – вони можуть дезінфікувати поверхні, повітря і воду. Група вчених та інженерів кафедри електронних систем займається дослідженням в області озонобудування вже більше 20 років. Ефективність однієї зі своїх експериментальних установок автори перевіряли на ряді об’єктів народного господарства. Зокрема, у ході експериментів були отримані хороші результати по очищенню стічних і оборотних вод, знищення грибків у складських приміщеннях, передпосівної обробки насіння соняшнику і баштанних культур. Зараз проводяться дослідження щодо зниження рівня мікотоксинів у кормах для сільськогосподарських тварин. Розробками українських вчених зацікавилися колеги з Поліського державного університету (м Пінськ, Республіка Білорусь). У сусідній державі приділяють серйозну увагу питанням зниження рівня забруднення стічними водами промислових підприємств і комунального сектора. Результатом проведених переговорів було створення ЗНУ та ПГУ спільної міжнародної науково-дослідної лабораторії «Інженерна екологія». Лабораторія, на даний час, розробляє для партнерів з Білорусі промисловий зразок озонатора – важливої ланки у технології водопідготовки.
Рівень підготовки вчених дозволяє розробити озонатор під будь-який тип використання – від особистого (до слова, озонатор також ефективно нейтралізує будь-які запахи і здатний запобігти, наприклад, запах тютюнового диму у приміщенні і не дати йому «в’їсться»); до промислового (забезпечення умов виробництва на великих підприємствах, наприклад, очищення води при розведенні риби, очищення стічних вод). Правда, чомусь за 20 років існування наукового колективу при ВНЗ, велике замовлення на подібну розробку так і не відбулося. Переваги використання озону очевидні. І тим не менше, як-то не поспішають його брати на озброєння ні приватні підприємці, ні державні установи, принаймні до теперішнього часу. Вчені розповідають: розробками цікавилися, розпитували, але до справи поки не доходило. У цілому, робота у лабораторії над озонаторами триває завдяки ентузіазму колективу та кільком меценатам, які частково покривають витрати на комплектацію. Як кажуть вчені: «своя праця – не рахується» і працюють у вільний від роботи час. Хоча кому ж не ясно, особливо у нинішній ситуації, що справа-то – загальна.
«Ось французи, наприклад, теж виробляють озонові установки. І вони виходять у рази дорожче, ніж у нас. Тобто, ми, виходить, цілком конкурентноздатні. Чи захочуть іноземці використовувати наші розробки? Думаю, захочуть. Але для цього їм потрібно, як мінімум, про нас дізнатися. Ми з ними безпосередньо не зв’язувалися. Тому що хотіли, щоб це було українським товаром. І нехай французи у нас купують. Якщо ми віддамо економічно вигідний проект іноземцям, то вони його звичайно заберуть. Але будуть випускати під своєю маркою і з тієї ж ціною, як випускали до цього. А для вітчизняного споживача вони залишаться недоступними», – розповів Олег Панков.
Це – коли йшла розмова про те, як вийшло, що до сих пір немає масштабних реалізацій проектів. Вірніше, про те, що – немає замовлень. А про те, як і чому – очевидно, розмова попереду . І добре б – серйозна розмова . Зараз як раз таки до розробок вчених виник більший інтерес. Адже грім-то грянув. Та ще який …
Підписуйтеся на наш Telegram канал: https://t.me/lnvistnik
Автор Анастасия Гужва