Цей нарис – про складнощі, протиріччя та інших перешкодах на шляху вченого, захопленого дослідницькою роботою. Хто ж не знає про те, що найважливішою характеристикою наукової інформації є її джерело – матеріальний об’єкт, що містить інформації. Не менш відомо: в науково-інформаційної діяльності джерелом …
Невідома психологія
Безвиборне управління долею. Доктрина фатуму Ця стаття не представляє закінчену роботу, а лише описує сигнал щодо початку наукової розробки в даному напрямку на стику філософії, психології та соціології. Польове дослідження проводиться академіком О.В. Мальцевим і його експедиційним корпусом у грудні …
Філософія Ліпота Сонді
Думка про те, що кожна більш-менш нормальна людина хоче жити добре, досягти благополуччя, успіху, визнання, а буває – навіть тріумфу (в своєму, звичайно ж, розумінні), чи кого-небудь здивує. Хто ж собі ворог. Міркувань про це і в побуті, і в …
Біографія нашого попередника
З історії журналу «Літературно-науковий вісник Грушевського» Видання, про яке піде мова – значна частина історії української журналістики, літератури, мистецтва, науки і української національної культури. Видання «Літературно – науковий вісник» було створено з ініціативи Михайла Сергійовича Грушевського при «Науковому товаристві імені Шевченка» …
Вінець міждисциплінарності – Книга «55»
Книга «55» – не просто результат дослідження південноафриканської кримінальної традиції. Тут розглядається феномен вбивства ножем: ніж – ні багато, ні мало, – як культ, як «Бог», як якийсь «Божественний прояв». Чому в найширшому реєстрі знарядь убивства деякі обирають саме таку, можна сказати, …
Мови у науці. Чому вченому важливо знати іноземну мову?
Істотність першоджерел, як таких, добре відома з шкільних і студентських років. Що вже тлумачити про їх роль у науковій діяльності. Робота з першоджерелами з давніх часів – найважливіший елемент наукової діяльності будь-якого вченого. Але навіть у ХХI столітті першоджерела і …
Яка мова української науки?
Під егідою Одеського регіонального відділення Української Академії Наук в 2019 році були відроджені чотири наукових спільноти, що створило унікальний плацдарм для діяльності молодих вчених. 18 листопада, в рамках всіх відроджених спільнот – Фотографічного товариства, Історико-літературного, Гуманітарного і Психолого-філософського – відбулися збори, …
Феномен Ліпота Сонді
Гідність і тягар народу полягають , серед іншого, і в тому, що він повинен бути здатний нести свою долю усвідомлено. І якщо людина єдина серед усіх живих істот, здатна усвідомити свою долю, то він дійсно удостоєний великої честі. І оскільки він повинен взяти …
Чому одному можна, а іншому ні?
Дон Ієроніма де Карранза і Джордано Бруно. Нарис про двох бунтарів і дві різні долі У сучасному світі, одне з найулюбленіших занять людини – міркування про справедливість і несправедливість. Скільки раз у своєму житті ви задавалися питанням: Хіба це справедливо? На питання …
На розломі часів …
Українські журнали і їх історія не могли не привертати увагу багатьох вчених ще й тому, що ці видання містили оригінальні джерела науки, літератури і мистецтва, містили важливі сторінки становлення і розвитку самих різних галузей життя. Стосується це і ЗМІ, їх помітні …
Вісник відроджено за ініциативою Української Академії Наук
Вісник відроджено в 2019 році по ініциативі керівника Одеського регіонального відділення «Української Академії Наук», академіка Мальцева Олега Вікторовича та заслуженого журналіста України Каневського Кіма Борисовича.