COVID-19, названий ЗМІ і позначений ВООЗ як пандемія, став епохальною подією, перейшовши від санітарно-епідеміологічного на рівень соціально-психологічного явища, що істотно змінило уявлення про циклічність економічних, банківських, політичних і гуманітарних локальних криз. Локальні загрози, викликані відповіддю на COVID-19, поглиблюються безліччю специфікацій. Наприклад, політичним укладом країни, політичним блоком, менталітетом. Культурою і щільністю населення, його міграційною активністю, якістю життя – і багатьом іншим, що ускладнює об’єктивізацію прогнозів і універсалізацію заходів запобігання названої пандемії. Разом з тим, панічна стурбованість поширенням COVID-19 залишає без належної уваги наслідки політичних, адміністративних, економічних, гуманітарних заходів карантинної та превентивної політики держав, об’єктивно обвалюючи ринки, сфери послуг і багато іншого.
Безумовно, позитивне рішення епідеміологічних ризиків COVID-19 не зможе нівелювати незворотність економічних, фінансових, політичних, освітніх та гуманітарних криз. У зв’язку з цим, ініціативна група PALE-2020 Conference заснувала і провела Міжнародну Конференцію «PALE-2020» c метою наукового обговорення, експертної оцінки та розробки принципів та настанов щодо вирішення посткризових явищ постпандемійної епохи. У Конференції взяли участь 42 вчених та експертів із 12 країн світу. Спеціальний кореспондент «Вісника Грушевського» зустрівся і поговорив з одним з експертів Міжнародної Конференції – щодо прогнозів і впливу пандемії на фінансовий ринок, політичну складову та багато іншого.
ДОВІДКА: ПАВЛО ПЕДІНА – голова стартап-проекту ScorCool, бізнесмен, економіст, фінансист, банкір.
– Добрий день, Павло. Дякую за те , що, незважаючи на зайнятість, змогли приділити час для цього інтерв’ю. У вашій доповіді на «PALE-2020» одним із ключових моментів було те, що “… за період пандемії COVID-19 стався ряд дивацтв з точки зору поведінки ряду окремих суб’єктів і організацій, що мають відношення до світової фінансової системи”. Як на ваш погляд, пандемія відбилася на фінансовому становищі України?
- Добрий день. Відразу можу сказати, що вплив пандемії в Україні є. І чималий. Якщо розглядати всі основні процеси, то у першу чергу слід відзначити сферу послуг, яка в Україні за цей період постраждала дуже сильно, можна сказати, в певному розумінні – навіть «померла», як така. Відповідно, такі приклади, як ресторани, тому підтвердження. По суті, бізнес, який був пов’язані зі сферою послуг, постраждав дуже сильно. І по факту, у цих секторах економіки закінчився грошовий оборот. Це все дуже сильно відбилося як на банківській, так і у цілому на економічній сфері. Тому ,безумовно, можна говорити про те, що пандемія, викликана COVID-19, з точки зору фінансового становища України мала катастрофічний вплив.
За даний період фінансова система перестала працювати у пройдешньому обсязі. Крім базових потреб (таких, як необхідність у їжі і т.д.), багато хто відмовився від ряду послуг, що дуже сильно позначилося на фінансовій складовій. Як приклад, ми можемо привести скорочення обороту у таких компаніях як Uber Eats і інші. Таким чином, один з наслідків епідемії – певні сектори і їх обсяги немов «розчинилися».
– У доповіді ви звернули увагу на те, що “… фінансова система є саме системою, у якій все взаємопов’язане”. Який прогноз ви могли б дати щодо того, як це буде впливати на найближчі кілька років (2021-2022 року)?
- Основний прогноз, про який можна говорити, виходячи з того, що вже спостерігаємо на сьогодні: багато речей стають і будуть ставати дистанційними. Тобто, переходять і будуть переходити в онлайн режим. По суті, відбувається рух від особистого контакту в електронний формат, інтернет-сферу, коли фізична присутність людини не потрібна, і величезний спектр питань можна вирішити через інтернет-простір. Відповідно, якщо компанія (бізнес), виходячи із загальної тенденції, не переходить в онлайн-роботу, вона гине. А якщо така можливість у компанії є – позиціонувати свою діяльність в онлайн, то її послуги стають дистанційними, набувають електронний формат, і бізнес продовжує існувати, просто в іншій формі взаємовідносин з клієнтами та партнерами. Прикладом тому є навіть фінансова система. Так, банківська система і ринкові відносини – все переходить в онлайн. З останніх моїх спостережень: нещодавно проведені переговори з одним з керівників банку, він зазначив, що тільки для заможних осіб банківське обслуговування залишається персональним. Для більшої частини клієнтів банку обслуговування переходить в онлайн, дистанційну форму.
– У рамках Конференції було проведено 5 дискусійних онлайн-панелей (по темам Бізнесу, Прогнозування, Психології ущербності, Віри нового часу, а також Перемоги криміналу над світом). Чи дивилися ви їх? Якщо так, хто з експертів вам запам’ятався найбільше? І чому звернули на нього увагу?
- Однозначно, мені дуже сильно запам’яталися доповіді, підготовлені академіком Олегом Вікторовичем Мальцевим. Серед онлайн-дискусійних панелей виділив би ті, які особисто мене найбільше цікавили. Це панель по бізнесу, на якій розглядалася бізнес ситуація і те, що потрібно робити бізнесмену у сучасний період постпандеміі. Друга панель, яку я особливо відзначив – дискусія і доповіді на тему «Наслідки пандемії: перемога криміналу над світом?». По суті, як у поточному моменті відображається кримінальна ситуація у світі. Ці дві платформи на Міжнародній конференції повністю охопили всі питання, які мене найбільше цікавили, і зачіпають тему бізнесу. І у рамках цих панелей я, однозначно, на 100% отримав відповіді на всі питання, важливі для мене як бізнесмена і фінансиста.
– Можете, будь ласка, навести кілька прикладів?
- Перше, що зазначив одразу – зараз ще більше, ніж раніше, на бізнес в усьому світі поширюється тиск криміналу. І те, що на сьогодні здійснюється все більший перехід бізнесу в електронний формат (бізнес стає електронним). Для мене стало особливо цінним те, що у рамках доповідей по панелі Бізнесу було показано, як зараз необхідно адаптуватися і трансформувати бізнес, з урахуванням всіх поточних ситуацій. Були дані дуже цінні, з точки зору бізнесу, рекомендації.
Відзначив би відразу програму, яка була створена завдяки дослідженням Олега Вікторовича Мальцева. Ця система показує, у яку сферу трансформується бізнес. І до чого необхідно прагнути, щоб досягати успіху в світі, що змінюється. Необхідно бути постійно готовим до подібного роду змін, до таких процесів як пандемія. І, відповідно, вибудовувати свою діяльність, свій заробіток з урахуванням всіх цих змін, процесів і постійно мінливих ситуації на ринку у період посткапіталізаціі сучасного суспільства.
– Наскільки важливі подібного роду Міжнародні Конференції для бізнесменів, банкірів, експертів в області економіки і фінансів?
- З моєї точки зору, це дуже важливий захід. Такі масштабні конференції дозволяють усвідомити майбутні тенденції. При цьому не втратити гроші у всіх цих трансформаціях, зберегти капітали і точно розуміти, у яких напрямках потрібно рухатися далі, куди докладати зусиль, щоб не втратити, а навпаки примножити фінансовий оборот.
– У вашій доповіді розглядалися, також, 10 фактів, які виходять з ваших власних спостережень, і виділяються на тлі того, що відбувалося у фінансовій сфері протягом останніх десятиліть, а іноді і всієї історії галузі. На ваш погляд, як фінансова ситуація відбилася і продовжує відбиватися на політичній складовій України? Ваші спостереження з цього питання.
- З точки зору політичної складової, дана ситуація з пандемією дуже добре показала неготовність уряду до цієї поточної кризи. Крім цього, впливаючи безпосередньо і на економіку, зачіпаючи економічну складову держави, все це веде до нових політичних криз. Ми можемо розглянути те, що зараз відбувається у світі, у різних країнах. Ситуації ідентичні за своєю суттю: у США (зокрема, у Міннеаполісі) зараз відбуваються погроми, аж до введення військ; в Іспанії також погроми, і пов’язані вони із закриттям заводів. І це лише частина прикладів. Таким чином, однозначно, у багатьох країнах пандемія і подальший карантин привели до політичного загострення ситуації. Оскільки майже ніякі системи у світі не були готові до тих кризових ситуацій, які виникли у результаті епідемії.
– У масштабі історії цілої галузі, її історичного аспекту, можливо – існують інші приклади подібних ситуацій, деякі моделі, які показують кризову ситуацію найбільше?
- З моєї точки зору, – це епідемія грипу, яка була понад 100 років тому, так звана «іспанка». На її прикладі дуже добре видно, як подібного роду масштабна епідемія позначилася на функціонуванні держав, які були наслідки для економіки, і не тільки. Я б розглядав наведену ситуацію з «Іспанкою», як модель того, що відбувається зараз. Вона дуже сильно нагадує нинішню ситуацію з пандемією COVID-19. При цьому, я б не став би безпосередньо порівнювати з цим середньовічні ситуації – скажімо, епідемії чуми, так як, виходячи з інформації, яка існує по ним, тоді не було того обсягу смертей і взагалі – таких наслідків, які зараз відбуваються в Європі. Тому епідемія «іспанки», на мою думку, відображає подібну, схожу ситуацію, яка відбувалася історично недавно – буквально 100 років тому.
І ще: основне, що зараз відбувається у світі, це та ситуація, яка склалася у результаті пандемії. Те, що сталося, по суті, перебудовує світ, і змушує , як вже казав, все більше компаній переходити у віртуальний простір. Я б розглядав цю ситуацію на прикладі того, що на даний момент відбувається з громадським транспортом у Києві – там практично немає людей. Багато переходять на онлайн-режим, без необхідності фізично пересуватися по місту. Така лінія у мене проходить через усвідомлення всіх процесів, які привели до цієї масштабної пандемії – все більший відхід у віртуальність, і все менше контакту між людьми. І це основне, що я бачу у поточний момент.
Статтю підготувала журналіст Майя Шнедович
Підписуйтеся на наш Telegram канал: https://t.me/lnvistnik