…Про нього нащадки казали: той, що сам себе зробив і сам себе вбив. За розумом, освітою, творчою продукцією та самогубством його порівнювали з Сократом. Як і на останнього, на нього посилаються досі майже з початку н.е. вчені, політики, військові, митці івзагалі – освічені люди. Цікаво, що багато хто з нас, простих смертних землян двадцять першого століття, вільно переказують його думки, тези близько до оригіналу, чи, навіть, прямо цитують – не посилаючись на першоджерело – оскільки такого не знають і не здогадуються. Бо – просто, логічно і мудро. І, як кажуть, висить у повітрі. І дійсно: кожного разу складається така уява, що він – наш сучасник. Хоча народився Луций Анней Сенека ще до нашої ери в Іспанії. Кажуть – не з жебраків. Батько чудово володів багатим словником, мовним апаратом і тембром, завдяки чому став славетним ритором. Отже, Сенека Молодший отримав значну матеріальну та духовну спадщину. Життєдіяв він за тих часів досить довго – помер у 65-му році від Різдва Христова в Італії. І залишився в пам’яті цивілізованої частки людства тим, що багато чого встиг розташувати між особистими датами народження і смерті. Ще юнаком захоплювався філософією та літературою, але батько підштовхував його до державної діяльності. За часів сумно відомого імператора Калігули він вже був досить відомий серед сучасників письменник і оратор, отримав чин квестора і потрапив до сенату. Його досвід отримував поповнення злетами та падіннями, симпатіями та ненавистю сильних світу цього. Микався у вигнанні та зростав до претора. Виховував (уявляєте!) самого Нерона і став консулом-суффектом. У решті решт він, як той Сократ, вбив сам себе – за наказом свого вихованця Нерона. А потім цей імператор-актор, якщо вірити Светонію, догрався і на сцені, і на троні, що теж вбив сам себе, залишивши поколінням свій вигук: «Який артист вмирає!». Зовсім іншу спадщину отримали ті люди багатьох поколінь, якім поталанило торкнутися таких перлин і опанувати їх. Ось лише деякі його золоті висловлювання…
Важливо не те, скільки у вас книг, а те, наскільки гарні вони.
Для багатьох чоловіків багатство не вирішує їхні проблеми, воно лише змінює їх.
Найкращий засіб від гніву – це витримка.
Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя.
Насолоджуйтесь теперішніми задоволеннями так, щоб не зашкодити майбутнім.
На людину впливають не події, а її погляд на них.
Бідна не та людина, яка має занадто мало, а та, яка прагне більшого.
Час лікує те, що не може лікувати розум.
Давайте говорити те, що ми відчуваємо, і відчувати те, що ми говоримо; нехай мова гармонує з життям.
Саме по собі життя, яке ми отримуємо, не коротке, але ми робимо його таким.
Почніть негайно жити і вважайте кожен окремий день окремим життям.
Яка казка, таке й життя: важливо не те, наскільки воно довге, а те, наскільки воно гарне.
Іноді навіть жити — це акт мужності.
Життя як п’єса в театрі: важливе не те, скільки воно триває, а наскільки добре зіграна.
Поки ми чекаємо життя, воно минає.
Ми завжди скаржимося, що життя коротке, а поводимося так, ніби йому не буде кінця.
Щовечора перед сном ми повинні запитувати себе: яку слабкість я сьогодні подолав? Яку чесноту я набув?
Мовчання — це урок, засвоєний через численні життєві страждання.
Немає нічого більш почесного, ніж вдячне серце.
Якщо ви справді хочете уникнути речей, які вас турбують, вам потрібно не бути в іншому місці, а бути іншою людиною.
Поки ми не почнемо обходитися без них, ми не зможемо усвідомити, наскільки непотрібними є багато речей. Ми використовували їх не тому, що вони нам були потрібні, а тому, що вони у нас були.
Кинь мене вовкам, і я повернуся, очолюючи зграю.
Якщо людина не знає, до якого порту вона пливе, жоден вітер не буде сприятливим.
Спілкуйтеся з людьми, які можуть зробити вас краще.
Бажати прогресу — це найбільша частина прогресу.
Той, кого бояться, також боїться; ніхто не зміг викликати жах і жити в душевному спокої.
Те, що було важко витримати, приємно згадувати.
Удача – це те, що трапляється, коли підготовка зустрічає можливість.
Дорогоцінний камінь не можна відшліфувати без тертя, а людину — вдосконалити без випробувань.
Труднощі зміцнюють розум, як праця — тіло.
Коли людина проводить весь свій час у закордонних подорожах, вона закінчується тим, що у неї багато знайомих, але немає друзів.
Одна з найпрекрасніших якостей справжньої дружби — розуміти і бути зрозумілим.
Золото пробують вогнем, жінку — золотом, а чоловіка — жінкою.
Ви поводитеся як смертні в усьому, чого боїтеся, і як безсмертні в усьому, чого бажаєте.
Людина для людини має бути святинею.
Підписуйтеся на наші ресурси:
Facebook: www.facebook.com/odhislit/
Telegram канал: https://t.me/lnvistnik
Пошта редакції: info@lnvistnik.com.ua