Усі, хто родом з Радянського Союзу, чудово знають, що автором музики гімну СРСР був Олександр Александров. Це так, але є один нюанс…
Підбираючи ноти для своєї колеги-викладачки, український музикознавець, композитор і піаніст Андрій Бондаренко звернув увагу: мелодія радянського гімну дуже схожа на фортепіанний твір Миколи Лисенка «Епічний фрагмент». Точніше не вся мелодія, а невеликий фрагмент, буквально декілька нот, але всі, хто прослуховував цей твір, на 50 секунді одразу впізнавали «Союз нерушимый…». Що це було? Випадковий збіг чи плагіат? Математики кажуть, що ймовірність простого збігу дорівнює 0.00035. Тим більше, що Олександр Александров вже був і раніше помічений у плагіаті.
У 1990-ті роки в російських ЗМІ з’явилось багато публікацій, що його пісня «Священна війна» насправді була написана ще до Першої світової війни, а її автором є вчитель словесності А. А. Боде (1865-1939), а Александров був лише її аранжувальником. Згодом, у 2018 році, український кобзар Тарас Силенко у спогадах про Костя Блакитного, отамана Степової дивізії, керівника антибільшовицького повстання 1920 року звернув увагу на пісню «Повстань народе мій».
Повстань, повстань, народе мій!
Кидайсь до зброї вмить!
За Україну в смертний бій, –
Свята війна горить…
Як зазначав автор спогадів про отамана: «Крилаті слова цієї могутньої пісні, полинули у навколишній простір, коли колона повстанців рушила з Кривого Рогу через міст на Захід у напрямку Єлисаветграда». Повний текст пісні з нотами Тарас Силенко розшукав у «Літописі УПА» та кількох пісенниках. Мелодія була досить близькою до радянської пісні але не тотожною, і як народній пісні їй притаманна більша варіативність. Також музикознавці відзначають, що пісня «Священная война» написана у нехарактерному для радянських маршів розмірі ¾, а мелодія є близькою до традиційних кобзарських та лірницьких пісень.
Ще однією піснею, яку приписують Александрову, є «Там вдали за рекой», і з нею теж пов’язані звинувачення композитора у плагіаті. Існує думка, що текст пісні під назвою «Смерть комсомольца» червоноармієць-політрук Микола Кооль написав на мелодію старовинної арештантської пісні «Лишь только в Сибири займется заря», а Александров лише «творчо її допрацював». Водночас українські музикознавці відзначають, що мелодія і текст пісні «Там вдали за рекой» дуже схожі на пісню українських січових стрільців 1914 року «Розпрощався стрілець», яка відома у багатьох фольклорних записах.
Варто згадати, що ще одна пісня з репертуару хору Александрова «По долинам и по взгорьям» 1929 року повністю збігається з білогвардійською піснею 1919 року «Марш Дроздовского полка» і багато в чому є подібною до української народної пісні «Розпрягайте хлопці коні».
Більшовики загалом відзначались схильністю до запозичень пісень. Пісню на слова Дем’яна Бєдного «Как родная меня мать провожала» довго не роздумуючи поклали на мелодію української народної пісні про весілля комара і мухи «Ой, що ж то за шум учинився».
Марш «Смело мы в бой пойдём» запозичений з однойменного білогвардійського романсу, який в свою чергу був переробкою романсу М. О. Штейнберга «Белой акации гроздья душистые». Варто відзначити, що на цю мелодію у 1918 рокі курсанти Першої української військової юнацької школи, учасники бою під Крутами, виконували пісню «Чуєш мій славний юначе друже » («Ми сміло в бій підем»).
Можна ще згадати старовинний український романс «В саду осіннім айсти білі» мелодія якого була запозичена в російській пісні «Вот кто-то с горочки спустился». І наостанок зовсім інший і несподіваний факт: повстанська пісня часів Другої світової війни «Лента за лентою набої подавай», відома всім у чудовому виконанні Тараса Чубая та Кузьми Скрябіна – це, можливо, «декомунізована» радянська пісня «Гулял по Уралу Чапаев-герой», яка в свою чергу запозичена з дореволюційної солдатської пісні. З іншого боку, вона дуже ритмічно схожа на коломийку етнографічного збірника 1907 року:
Ой вже вечір вечоріє, вже сонце колує
Ой вже моє закохане до дому вандрує
А ще чимось – із популярною в часи Першої світової чеською піснею «Канонир Ябурек», відомою в українському варіанті «При каноні стояв».
Але найцікавіша історія була з піснею «Любо братці, любо». Та про неї поговоримо наступного разу.
Автор: Анатолій Луцюк
One thought on “ХТО НАСПРАВДІ НАПИСАВ ГІМН СРСР ТА ІНШЕ?”