ПІСНЯ  СЕРЦЯ…

    Представляти читачеві нашому  Олександра Ігнатушу у подробицях мабуть, сенсу небагато. Киянин, відомий театральний та кіноактор, режисер і співак, заслужений артист України, член її Національної спілки кінематографістів. Реєстр його акторських та режисерських робіт зайняв би в нас з вами багато міста-часу. Досить сказати, що акторський факультет нашого державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого він закінчив у майстерні Л.А. Олійника, а вищі сценарні та режисерські курси в майстерні Е. А. Рязанова. І як нам утриматися від підкреслення: починав зніматися у художньому кінематографі саме в Одесі. І зв’язком  з  нею дорожить досі.

     Митець нещодавно побував у  нашому місті. Давній добрий наш друг-приятель, він  подарував «Віснику Грушевського» свої вірші – основу одної з пісень, які  виконує з екрану та естради. Вчитайтеся. Не требо бути великим знавцем поезії, щоб відчути – такі рядки виходять тільки з серця. Отже…

МРІЯ ПРО УКРАЇНУ

В спеку, чи холод, всякої днини
Небо хай грізне, чи голубе,
Янголом світлим до тебе прилину,
Щоб від біди захистити тебе.
Ти – моя мрія жадана, єдина.
І Україна, і Україна.

В час, коли пісня мовчить солов’їна
Й туга змією під серцем сичить,
Й друзі вчорашні візьмуть на кпини,
Очі закрию і бачу в ту мить
Посмішку лагідну доньки, чи сина
І України, і України.

В ріднім краю помагають і стіни
Свого не цурайся і в мудрого вчись.
Хто б ти не був, ти є син України,
Нею живи і за неї молись.
Світу вклонись, та не стань на коліна,
О, Україна, о, Україна.

Роду твоєму ні згину, ні тліну,
Віри й надії у завтрашній день.
Здійснення мрій щодоби, щохвилини,
Щедрого столу й до столу пісень.
Сильна країна – матір гостинна.
Це – Україна, моя Україна.

Олександр Ігнатуша

Підписуйтеся на наші ресурси:
Facebook: www.facebook.com/odhislit/
Telegram канал: https://t.me/lnvistnik
Пошта редакції: info@lnvistnik.com.ua

Комментировать