(Продовження. Дві попередні публікації надруковано «14 жовтня» та «23 жовтня»).
…Кримінальний процесуальний кодекс України стадій розслідування не визначає, вчені все ще сперечаються з приводу можливостей розділу досудового розслідування, починаючи з початкового (огляд місця події та реєстрації відомостей у ЄРДР у відповідності ст. 214 КПК), закінчення досудового провадження та його скерування до суду.
Аналіз матеріалів кримінальних проваджень стосовно осіб, які мають підвищений злочинний вплив, а також думок науковців дає можливість класифікувати типові слідчі ситуації за такими критеріями: а) за обстановкою вчинення правопорушення; б) за обставиною правопорушення; в) за механізмом заподіяння смерті потерпілому; г) за підставами внесення відомостей про вбивства до ЄРДР; д) за даними щодо виявленого трупа; є) за даними про особу потерпілого та підозрювану особу.
Характерними для осіб, які мають підвищений злочинний вплив, можуть бути наступні ситуації, які зазначили при анкетуванні працівники слідства, прокуратури та поліції. З урахуванням проведеного аналізу анкет вказаних практичних працівників, ми дійшли до висновку, що серед них можливо виділити такі:
1) заподіяння смерті потерпілому через необережність, вчинене або в ході сварки, або з раптово виниклих особистих неприязних стосунків (59 %). Так, у слідчій практиці більш поширеними є ситуації завдання удару у життєве важливі органи на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, безпосередньо від якого або внаслідок падіння від якого особа помирає. При цьому проведене нами анкетування доводить, що майже половина з таки випадків трапляються між особами, які проживали або відбували покарання разом;
2) не заплановане заподіяння смерті потерпілому через необережність при поводженні зі зброєю, помста, або вчинене з хуліганських спонукань (6 %).
3) заподіяння смерті потерпілому через необережність, вчинене під впливом наркотичних або алкогольних напоїв (19 %).
4) нанесення тяжких тілесних ушкоджень, здоров’ю, що приз- вело до смерті потерпілого, вчинене малознайомими або незна- йомими потерпілому особами через злочинну недбалість (5 %).
5) заподіяння смерті потерпілому через необережність, вчинене через злочинну недбалість близькими знайомими потерпілого (біля 10 % від загального числа скоєних правопорушень цієї категорії).
6) заподіяння смерті потерпілому через необережність, вчинене під час спільного відпочинку чи розваг знайомими потерпілого (біля 5 % від загального числа скоєних правопорушень цієї категорії).
Важливість аналізу цих ситуацій укладаються в тім, що завдяки йому можливо охарактеризувати обстановку розслідування, що у свою чергу, обумовлює прийняття рішень про напрямки розслідування, плануванні слідчих дій, оперативнорозшукових заходів, залучення сил і засобів відповідних правоохоронних органів.
Говорячи про слідчу ситуацію, як один з важливих факторів у розслідуванні правопорушень, не можна не відзначити її динамічний характер, залежність від ряду суб’єктивних і об’єктивних факторів, що вже у свою чергу обумовлюють індивідуальність слідчої ситуації.
До числа об’єктивних факторів, що впливають на формування конкретної ситуації відносяться:
• наявність і характер в розпорядженні слідчого що орієнтує і доказової інформації;
• наявності у визначений момент у розпорядженні слідчого та оперативного працівника необхідної інформації;
• наявність необхідних сил і засобів, можливість їхнього використання в найкоротший термін і т.д.
До числа суб’єктивних факторів, можливо, віднести психо- логічний стан слідчого і оперативного працівника, рівень його знань, практичний досвід, їхня здатність швидко приймати і реалізовувати рішення в несприятливих для нього умовах і т.д.
Виходячи з принципу доцільності виділяється три найбільш важливих, взаємозалежних один з одним питання, що визначають позитивний дозвіл будь-якої слідчої і оперативної ситуацій.
• Наскільки реальна і здійсненна в конкретних умовах розкриття правопорушення поставлена мета?
• Якими силами і засобами необхідно розташовувати, щоб реалізувати поставлену мету?
• У яких умовах дані можливості достатні для досягнення поставленої мети (під час бою, або після його закінчення)?
Як показує аналіз кримінальних проваджень по фактах осіб, які мають підвищений злочинний вплив, зазначені аспекти на першопочатковому етапі відповідними правоохоронними органами враховуються не в повною мірою, що негативно впливає на якість розслідування названої категорії правопорушень. Це особливо важливо при постановки мети майбутньої діяльності, спрямованої на розслідування вбивств, визначення об’єкта пізнання, необхідних засобів зв’язку і пересування, науково- технічних методів, категорії слідчих, оперативних працівників, яких доцільно використовувати для рішення складних задач розслідування, рівень їхніх знань, кваліфікації, а також час, що відводиться для цих цілей.
Як віднесення осіб, які мають підвищений злочинний вплив до розряду вбивств можна використовувати наступні критерії:
• очевидність вбивства;
• застосування автоматичної стрілецької зброї, вибухових пристроїв і інших предметів, спеціально призначених для позбавлення життя;
• умисний характер правопорушення;
• відсутність ознак пограбування;
• встановлення знарядь вбивства на місці правопорушення;
• велика кількість ушкоджень у життєво важливі органи (у випадків розриву вибухівки, гранати та інш., які мали смертельний характер);
• застосування комбінованих способів вбивства, кожний з який самостійно міг би заподіяти смерть;
• приховання правопорушення не використовувалося;
• максимальна кількість слідів: незважаючи на наявність ряду предметів залишених правопорушниками: зброя, стріляні гільзи, кулі, боєприпаси;
• ознаки вистежування пересування особи і вибір часу і місця вчинення правопорушення (притаманні дії ворожого снайпера, де є відсутність чи взагалі мінімальна кількість очевидців);
• високий статус потерпілого (популярність, службове становище).
Кожна ситуація, що складається на різних стадіях розслідування правопорушень, має комплекс тільки їй властивих специфічних особливостей, що робить її відмінної від всіх інших.
Криміналістична наука, що аналізує слідчі ситуації, які виникають на конкретні моменти розслідування, визначає ефективні та оптимальні шляхи, організаційні, науково-технічні засоби і методи їхньої зміни в сприятливому для слідчого напрямку. Правильна і своєчасна оцінка слідчих ситуацій сприяє, виро- бленню конкретних специфічних рекомендацій розслідування, максимально наближених до дійсності. Саме в цій якості слідчі ситуації відіграють найважливішу роль у побудові приватних методик і в загальному виді складають елемент загальних положень методики розкриття вбивств на замовлення.
Не задаючи метою докладного аналізу існуючих точок зору вчених-криміналістів на суть основ для побудови класифікації ситуацій, відзначимо тільки, що незалежно від тієї чи іншої структури, вони можуть бути підрозділені на індивідуальні і типові. Як відзначається в криміналістичній і фаховій літера- турі, індивідуальні ситуації у своїй більшості носять приватний характер, тому що дають представлення про положення справ у визначений відрізок часу; типовим же ситуаціям притаманний загальний характер, адже вони є результатом узагальнення слідчої і оперативної практики. Частина з них характерна для певного виду правопорушень, інші для визначеного етапу розслі- дування, найчастіше для першопочаткового.
Типова ситуація має значне наукове і практичне значення для розробки, насамперед, тактики окремих слідчих і оперативно-розшукових дій у залежності від сформованої обстановки на конкретний період розслідування.
Немаловажного значення набувають типові ситуації і для розробки спеціальних методик розслідування і наукових рекомендацій з найбільш реального висування загальних і приватних версій, їхній перевірці стосовно до конкретних слідчих ситуацій.
Типова слідча ситуація осіб, які мають підвищений злочинний вплив важлива для вибору комплексу і черговості слідчих і оперативно-розшукових дій, установлення задач і характеру взаємодії членів слідчо-оперативної групи, що беруть участь у розслідуванні.
Слідча ситуація – певна сукупність інформації, обставин, умов, яка є наявною на тому чи іншому етапі розслідування в конкретній кримінальній справі та яка обумовлює вибір слідчим відповідного напряму своїх пошуково-дослідницьких дій. Конкретні ситуації, що виникають у досліджуваної категорії вбивств можуть бути сформовані наступним чином.
Ситуація 1. З оперативних підрозділів карного розшуку, УСР, ДБР до слідчих та прокурорів надходить інформація про готування та вчинення правопорушення за участю осіб, які мають підвищений злочинний вплив та “воров в законі”. Відомий час, характер правопорушення та учасники кримінальної події.
Для такої ситуації характерними є такі коло і черговість слідчих дій:
• аналіз оперативної інформації та прийняття прокурором рішення про внесення відомостей в ЄРДР та кваліфікації право- порушення;
• розроблення плану запровадження негласних слідчих (розшукових) дій та клопотання перед судом для отримання дозволу на їх проведення;
• одночасне затримання, допит і особистий обшук підозрюваних;
• освідування підозрюваного та призначення щодо нього судово-медичної експертизи;
• огляд місця події, обшук помешкання чи за місцем підозрюваного з вилученням окремою виїмкою його одягу, взуття, окремих предметів тощо;
• встановлення зав’язків (дружина, коханка, дорослі діти, близькі друзі) допити свідків – очевидців, інших свідків;
• перевірка наявності банківських рахунків та електронних гаманців з можливою прив’язкою до номеру мобільного телефону, яким користується підозрювана особа;
• призначення судових експертиз (судово-психіатричної, біологічної, речових доказів, психолого-психіатричної, лінгвістичної, фоноскопічної тощо).
Ситуація 2. З оперативних підрозділів карного розшуку, УСР, ДБР до слідчих та прокурорів надходить інформація про готування та вчинення правопорушення, пов’язані з проведенням сходки, про призначення у місця позбавлення волі особи (так званого “смотрящего”), яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям сприяє, спонукає, координує або здійснює інший вплив на злочинну діяльність, організовує або безпосередньо здійснює розподіл коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення такої діяльності.
Для цієї ситуації характерними є такі коло і черговість слідчих дій:
• аналіз оперативної інформації та прийняття прокурором рішення про внесення відомостей в ЄРДР та кваліфікації правопорушення;
• розроблення плану запровадження негласних слідчих (розшукових) дій та клопотання перед судом для отримання дозволу на їх проведення;
• одночасне затримання, допит і особистий обшук підозрюваних;освідування підозрюваного та призначення щодо нього судово-медичної експертизи;огляд місця події, обшук помешкання чи за місцем підозрюваного з вилученням окремою виїмкою його одягу, взуття, окремих предметів тощо;
• допити свідків – очевидців, інших свідків;
• вилучення особистої справи та характеристики з місць утримування та його можливі корумповані зв’язки з керівництвом пенітенціарних закладів;
• призначення судових експертиз (судово-психіатричної, речових доказів, психолого-психіатричної, лінгвістичної, фоноскопічної тощо).
Ситуація 3. Встановлена особа, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі “вора в законі”, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям здійснює підвищений злочинний вплив і координує злочинну діяльність інших осіб, які здійснюють підвищений злочинний вплив.
Для такої ситуації характерними є такі коло і черговість слідчих дій:
• аналіз оперативної інформації та прийняття прокурором рішення про внесення відомостей в ЄРДР та кваліфікації право- порушення;
• розроблення плану запровадження негласних слідчих (розшукових) дій та клопотання перед судом для отримання дозволу на їх проведення;
• одночасне затримання, допит і особистий обшук підозрюваного та його зв’язків;
• освідування підозрюваного та призначення щодо нього судово-медичної експертизи;
• огляд місця події, обшук помешкання чи за місцем підозрюваного та його зв’язків з вилученням окремою виїмкою його одягу, взуття, окремих предметів, зброї тощо;
• допити свідків – очевидців, інших свідків;
• призначення судових експертиз (судово-психіатричної, речових доказів, психолого-психіатричної, лінгвістичної, фоноскопічної тощо).
Черговість наведених вище процесуальних і оперативно-розшукових дій буде ситуативно вирішальною слідчим, процесуальним керівником та оперативними працівниками.
Ситуація 4. З оперативних підрозділів карного розшуку, УСР, ДБР до слідчих та прокурорів надходить інформація про те, що в ізоляторах тимчасового тримання, слідчих ізоляторах чи установах виконання покарань злочинною сходкою призначена особа, яка здійснює підвищений злочинний вплив, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі “вора в законі”, яка організовує або безпосередньо здійснює розподіл коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення діяльності ОЗУ чи ЗО.
Для подібної ситуації характерними є такі коло і черговість слідчих дій:
• аналіз оперативної інформації та прийняття прокурором рішення про внесення відомостей в ЄРДР та кваліфікації право- порушення;
• розроблення плану запровадження негласних слідчих (розшукових) дій та клопотання перед судом для отримання дозволу на їх проведення;
• одночасне затримання, допит і особистий обшук підозрюваних;освідування підозрюваного та призначення щодо нього судово-медичної експертизи;
• огляд місця події, обшук за місцем перебування підозрюваного з вилученням окремою виїмкою його одягу, взуття, окремих предметів тощо;допити свідків – очевидців, інших свідків;
• призначення судових експертиз (судово-психіатричної, хіміко-біологічної, балістичної, речових доказів, психолого-психіатричної, лінгвістичної, фоноскопічної тощо).
Ситуація 5. В ході міжнародного обміну інформації від правоохоронних органів іноземних держав стало відомо, що на території України пройшло створення злочинної спільноти, тобто об’єднання двох чи більше злочинних організацій, сформовано та обрано керівництво такою спільнотою.
Для подібної ситуації характерними є такі коло і черговість слідчих дій:
• аналіз оперативної інформації та прийняття прокурором рішення про внесення відомостей в ЄРДР та кваліфікації правопорушення;
• розроблення плану запровадження негласних слідчих (розшукових) дій та клопотання перед судом для отримання дозволу на їх проведення;
• через офіс Генерального прокурора та МВС України направлення запиту до правоохоронних органів іноземних держав про можливості створення сумісної слідчої групи для встановлення злочинної діяльності конкретних осіб на території кожної держави;
• одночасне затримання, допит і особистий обшук підозрюваних;
• освідування підозрюваного та призначення щодо нього судових експертиз;
• огляд місця події, обшук помешкання чи за місцем підо- зрюваного з вилученням окремою виїмкою його одягу, взуття, окремих предметів тощо;
• допити свідків – очевидців, інших свідків;
• призначення судових експертиз (судово-психіатричної, речових доказів, психолого-психіатричної, лінгвістичної, фоноскопічної тощо).
Ситуація 6. З оперативних підрозділів карного розшуку, УСР, ДБР до слідчих та прокурорів надходить інформація про те, що проведенні заходи злочинного зібрання (сходки) представників злочинних організацій або організованих груп, або осіб, які здійснюють підвищений злочинний вплив, для планування вчинення одного або більше правопорушень, матеріального забезпечення чи координації злочинної діяльності, у тому числі розподілу доходів, одержаних злочинним шляхом, або сфер підвищеного злочинного впливу, встановлені засоби зв’язку між членами ОЗГ та ЗО.
• аналіз оперативної інформації та прийняття прокурором рішення про внесення відомостей в ЄРДР та кваліфікації правопорушення;
• розроблення плану запровадження негласних слідчих (розшукових) дій та клопотання перед судом для отримання дозволу на їх проведення;
• направлення запиту до правоохоронних органів іноземних;одночасне затримання, допит і особистий обшук підозрюваних;освідування підозрюваного та призначення щодо нього судово-медичної експертизи;
• огляд місця події, обшук помешкання чи за місцем підо- зрюваного з вилученням окремою виїмкою його одягу, взуття, окремих предметів тощо;допити свідків – очевидців, інших свідків;
• призначення судових експертиз (судово-психіатричної, речових доказів, психолого-психіатричної, лінгвістичної, фоноскопічної тощо).
Ситуація 7. Особами, які перебувають у статусі суб’єктів підвищеного злочинного впливу та мають статус “вора в законі”, проведенні заходи злочинного зібрання (сходки) у ході яких відбулась “коронація” авторитету злочинного світу з отриманням у вказаній субкультурі звання “вор в законі” з делегуванням їй певних злочинних функцій.
Феномен появи в Україні осіб зі статусом “вора в законі” в криміналістиці тільки починає досліджуватися. Зазначається, що ці особи і раніше відвідували нашу державу у зв’язку з тим, що Росії, Грузії та Україні діють однакові закони протидії особам, які мають цій злочинний статус. У списку МВС та СНБО їх налічує 557 осіб, в основному вони мешкають те території Росії, але це розкидана по всій планеті верхівка пострадянського злочинного світу. 36 з них на початок 2021 року постійно проживали в Україні, 21 з них є громадянами України, 9 знаходяться у місцях позбавлення волі…
(Далі буде).