За останній рік багато суспільних, політичних, соціальних процесів не тільки в Україні, а й в інших країнах світу зазнали істотних змін. Однак, щоб не відбувалося, лакмусом для будь-якого демократичного суспільства завжди залишається рівень захисту прав людини. Адвокатура – це той незалежний інститут, який саме й займається захистом цих прав, виступаючи певним буфером між державною машиною і самим громадянином. Однак, на пострадянському просторі права й самих адвокатів нерідко порушуються.
З питанням про те, у якому стані на даний момент перебуває рівень порушень прав адвокатів в Україні, ми звернулися до голови Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної Асоціації Адвокатів України, адвоката Володимира Клочкова.
– Володимире, чи змінилася тенденція у порушенні прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності після 24 лютого 2022 року?
– Безперечно, так. З початку вторгнення до нашої країни російських загарбників перший тиждень систематичні обшуки в адвокатів, до яких ми за останні роки вже якось звикли, справді припинилися. Як Ви розумієте, у цей час українським правоохоронцям було відверто не до порушення прав адвокатів, як, втім, і не до своєї основної роботи. Проте, дуже швидко українські правоохоронці прийшли до тями. І вже починаючи з 3-4 березня 2022 року обшуки у адвокатів, так само як і порушення їхніх прав під час обшуків відновилися.
Я добре пам’ятаю перший такий обшук, на початку березня 2022 року. Це був обшук в офісному центрі, де окрім комерційних офісів перебували й два великі адвокатські об’єднання. Кримінальну справу було зареєстровано за ст. 263 КК України – незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами чи вибуховими речовинами. Як ви розумієте, правоохоронці мали шукати зброю, але натомість вони зламали сейфи комерційних структур та вилучили звідти кошти та бухгалтерські документи юридичних осіб. Яке відношення мають зброя та боєприпаси до коштів, а тим більше документів? Таке саме питання поставили представники Комітету, які приїхали на місце подій. Тоді членам Комітету вдалося переконати правоохоронців не заходити з обшуком до адвокатів.
Також пам’ятаю ще один обшук в адвокатському об’єднанні наприкінці березня 2022 року, в якому взяли участь близько 30 співробітників Служби безпеки України. У той момент часу, як усі пам’ятають, російські війська ще стояли під Києвом, через що я поцікавився у співробітників СБУ, які прибули: «Невже вам більше нема чим займатися? Ворог під містом стоїть!». Зазначу, що стаття, за якою відбувалося досудове розслідування, була економічною – не тероризм, не шпигунство, не фінансування держави-агресора. На моє запитання слідчий відповів, що він просто виконує вказівку керівництва.
– Виходячи з того, що Ви кажете, за останній рік ситуація з порушенням прав адвокатів погіршилася навіть порівняно з мирним часом?
– Безперечно, погіршилася. Причина цього в тому, що у воєнний час надані великі преференції правоохоронним органам, ще більші можливості для проведення обшуків. Я нагадую, суди на початку війни не працювали – для проведення обшуку було достатньо постанови прокурора, чим недобросовісні правоохоронці і користувалися. А оскільки в ЄРДР додані статті 111, 113, 114, в таких випадках правоохоронці мають повний «карт-бланш». Тобто правоохоронці використовують владу, дану ним державою для того, щоб, з одного боку, звести рахунки з тими адвокатами, які активно захищають своїх клієнтів, а з іншого – для того, щоб показати: мовляв, адвокати мають «поводитися тихіше» під час виконання свого професійного обов’язку щодо захисту громадян.
– Зовсім нещодавно стався кричущий випадок, пов’язаний з порушенням співробітниками Державного бюро розслідувань (ДБР) прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності. Розкажіть про те, що сталося.
– Саме про це я написав на своїй сторінці у Facebook. Я захищаю права адвокатів починаючи з 2015 року, зокрема, виїжджаючи на обшуки. Однак, за 8 років моєї практики захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності таке бачу вперше. Співробітники ДБР під час проведення ними слідчих дій (обшуку) 06 квітня 2023 року вчинили максимальну кількість порушень прав адвокатів.
Перше — ототожнення адвоката з його клієнтом, що прямо заборонено законом. За інсайдерською інформацією, отриманою згодом, мотивом таких дій була помста клієнтам, яких ці адвокати захищали.
Друге – повне ігнорування процедури та встановлених законом фільтрів, які необхідно пройти для отримання дозволу на обшук у адвоката. Співробітники ДБР проводили невідкладні слідчі дії (ст.233 КПК) без законних підстав, таким чином їм вдалося уникнути процедури отримання судового рішення. Що я маю на увазі: адвокат – це спеціальний суб’єкт, відносно якого існують спеціальні (особливі) процедури у межах чинного кримінально-процесуального законодавства України. Ці процедури якимось чином просто були проігноровані.
Третє – під час обшуку не було допущено адвокатів, які приїхали для надання правової допомоги своїм клієнтам, а це вже перешкода адвокатській діяльності, що є злочином згідно зі статтею 397 Кримінального кодексу України. Ті ж адвокати, яких допустили – зазнали психологічного та, навіть, і фізичного тиску. Потерпілими адвокатами були жінки.
Четверте – під час обшуків в адвокатів було незаконно вилучено мобільні телефони, ноутбуки, особисті кошти, а також їхні особисті автомобілі, що є повним ігноруванням недоторканності майна адвоката. При вилученні особистих мобільних телефонів та ноутбуків було порушено та розкрито адвокатську таємницю по всім клієнтам адвоката, а це пряме порушення статті 161 Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, під час лише одного обшуку 6 квітня 2023 року, який проводили співробітники ДБР, я побачив максимальну кількість порушень прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Також маю наголосити, що це не якась там випадковість, ні – вже певна тенденція з боку ДБР відносно адвокатів. Співробітники цього правоохоронного органу ще до війни неодноразово намагалися порушувати права адвокатів та гарантії їхньої адвокатської діяльності, але завжди зустрічали негайну відсіч з боку Комітету, з боку Комітетів Ради адвокатів Києва та Київської області. Тепер же, користуючись військовим станом, і тим, що у нас залишається все менше важелів для реагування на порушення, вони роблять таке повсякденною систематичною практикою.
Випадок, який стався 6 квітня 2023 року, яскраво демонструє, що адвокатура наразі в Україні залишилася на практиці без будь-яких гарантій, без будь-яких прав. Що, у тому числі, є повним ігноруванням не лише норм Конституції України, а й Європейського вектору руху нашої держави.
Без перебільшення таку тенденцію можна назвати не просто небезпечною, а такою, що загрожує самим демократичним засадам існування нашої держави. Відверто кажучи, адвокатура залишилася, напевно, єдиним органом в Україні, який не поставлений на коліна і намагається чинити опір незаконним і відверто безмежним діям правоохоронців.
На мою думку, подібні інциденти, які, на жаль, вже стали щоденною практикою, це спроба поставити українську адвокатуру на коліна, залякати адвокатів і зробити їх «статистами», які просто за руку, за вказівкою слідчого, проводжатимуть своїх клієнтів до в’язниці.
Одна з причин такої поведінки правоохоронців – це фактична відсутність відповідальності та незворотності покарання за скоєні ними діяння. На практиці часто буває так, що поки вдасться довести незаконність подібних дій, цей правоохоронець уже не працює у цьому органі або ще гірше – він вже має статус адвоката. Я вам гарантую, якби на рік було хоч би 10-15 обвинувальних вироків за статтями 365, 397-400 Кримінального кодексу України із тисячі зареєстрованих за цими статтями ЕРДР(ів), то статистика порушень та посягань на адвокатів опустилася б до статистики Європейських держав. Спостерігайте за пабликом нашого Комітету у Facebook, дуже скоро ми викладемо найцікавішу статистику з останнього питання.
Конституція України дає гарантію кожному громадянинові України на належну правову допомогу. Адвокати не можуть її надавати належним чином, якщо вони знаходяться під пресом правоохоронної системи, яку покриває Офіс Генерального прокурора та прокуратури інших регіональних рівнів. Внаслідок таких дій громадянин України не може у своїй країні отримати право на справедливий суд, на гідне ставлення з боку правоохоронців. Адже демократія країни якраз і вимірюється рівнем прав громадянина. Вона вимірюється тим, як держава слідкує за дотриманням прав громадянина.
Адвокатура — це єдиний інститут, який дуже часто залишається віч-на-віч між громадянином України та всією репресивною державною машиною. Ми (адвокати) єдиний буфер, який приймає всі удари, спрямовані на громадянина.
– Якісь заходи Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ, Рада адвокатів України зараз вживають або планують вжити у зв’язку з подією, що сталася 6 квітня 2023 року?
– Днями було позачергове засідання Комітету. Відразу зазначу, що на моїй пам’яті це вперше, коли голова РАУ та НААУ особисто брала участь у засіданні Комітету, а це яскраво свідчить про те, наскільки кричущий факт порушень прав адвокатів стався 06.04.2023 року. Фактично це був плювок в обличчя адвокатури з боку правоохоронної системи та Офісу Генерального прокурора.
Ми звертатимемося і вже звернулися до міжнародних інституцій. Ми звертатимемося до міжнародних партнерів, бо, якщо чесно, то все менше й менше залишається віри у те, що ми знайдемо правосуддя в Україні.
Впевнений, що я винесу на засідання Комітету ідею, яка давно вже пропонувалася, а саме – створити певний «реєстр» тих працівників українських правоохоронних органів, які порушували права адвокатів. Безумовно, такий «реєстр» буде заснований виключно на безперечних фактах. Якщо Рада Комітету проголосує за це, то цей реєстр вестиметься. Також ми плануємо впровадження порядку, згідно з яким при проведенні обшуку у адвоката на місце виїжджатимуть 20, а якщо необхідно – і 50 членів Комітетів… кажучи «Комітетів», я маю на увазі і Комітет захисту прав адвокатів Київської області. Дуже важко буде порушувати права адвокатів, коли на тебе дивиться 50 членів Комітету. І ми це робитимемо, оскільки нам просто не залишають іншого вибору.
Зазначу, з початком військової агресії РФ проти України адвокати сподівалися, що у такий важкий для всіх час порушення та свавілля припиниться. Але бачимо, що це не так. На жаль, правоохоронці залишилися на своїх позиціях та методи роботи не змінилися, а лише погіршилися.
– Чи можемо ми сказати, що ситуація доведена до тієї точки, де грубо кажучи «чи ми, чи вони»?
– Так, ми не тільки можемо це казати, а й зобов’язані про це кричати. Якщо зараз це продовжиться і увійде до практики, то настане катастрофа для незалежності інституту української адвокатури. Тобто, всі дії зводяться до того, щоб забити останній цвях у рівноправність учасників процесу та залишити адвокату лише один вибір – не активно захищати права клієнта у будь-який спосіб, який не порушує закон, а працювати в межах окреслених адвокату слідством та прокуратурою.
Так, нам завжди повторюють, що ми маємо рівні права у процесі: прокурор, слідчий, адвокат. Але це не є правда. Такий стан речей існує лише на словах та «на папері».
Крім того, недобросовісні правоохоронці, судді та прокурори, які покривають їхню незаконну діяльність, не розуміють того, що завтра це торкнеться вже їх особисто. Правильно сказав Віталій Наум на останньому спільному «круглому столі» – вони рубають гілку, на якій сидять. Тобто завтра ці слідчі, судді, прокурори самі можуть стати підозрюваними й та беззаконна практика, яку вони формують, торкнеться вже особисто їх. Вони потім перші кричатимуть, що порушуються їхні права та права їхніх адвокатів. На даний момент я маю достатньо реальних прикладів цьому.
На жаль, правоохоронці, судді, прокурори це розуміють лише тоді, коли потрапляють під прес створеної ними ж незаконної машини.
Тому відверто кажучи, якщо ситуація не зміниться, можна відмовлятися від адвокатських свідоцтв. Я особисто та інші мої колеги не хочуть бути статистами, не хочуть і не будуть. Це повернення до адвокатури радянських часів. Старші колеги розповідали, як вони приходили до слідчого та питали його думку – як вести справу.
Також, зазначу, зараз під час війни адвокатура ослаблена. Багато наших колег емігрували у зв’язку з війною. Дуже багато хто, дай Бог їм здоров’я і сил повернутися – були мобілізовані. Знову ж таки, якщо говорити про рівноправність сторін, хочу Вам нагадати, що прокурори отримали бронь, судді отримали бронь, а адвокати бронь не отримали. Тому ні про яку рівноправність не може бути мови, ні де-юре ні де-факто.
ЗАКЛЮЧНЕ РЕЗЮМЕ
«Я звертаюся до всіх українських адвокатів. Друзі, припиніть чвари всередині «Цеху»! Саме ці внутрішні чвари, ця боротьба за конференції, за з’їзди, боротьба за клієнтів або за щось ще дає правоохоронцям привід не поважати нас та з нами не рахуватися. Припиніть це! Інакше незалежний інститут адвокатури перестане існувати або він існуватиме у тому вигляді, у якому існує у державі-терористі Росії та у державі Білорусі. Ви побачите, що не так довго залишилося. Або ми зараз всі об’єднаємось і дамо відсіч, або вам доведеться відмовитися від своїх адвокатських свідоцтв, якщо ви не забажаєте виконувати функцію статиста у процесі та захищати своїх клієнтів у рамках, які вам дозволить слідчий.
Я звертаюсь до всіх адвокатів України! Друзі, забудьте про конфлікти та чвари! Давайте об’єднуватись! Давайте разом станемо проти цього свавілля! Давайте змусимо поважати українську адвокатуру, аби кожен, хто має бажання порушити права адвоката – знав, що покарання за це неминуче! Колеги, Біблія нам, каже: «Царство, що розділилося в собі, не встоїть». Так от, ми зараз розділені самі в собі, ми воюємо один з одним. Саме це дозволяє правоохоронцям так до нас ставитись. Забудьте це, потисніть один одному руки і давайте разом станемо єдиним строєм проти порушників наших прав і гарантій».
Підписуйтеся на наші ресурси:
Facebook: www.facebook.com/odhislit/
Telegram канал: https://t.me/lnvistnik
Пошта редакції: info@lnvistnik.com.ua
2 thoughts on “УКРАЇНСЬКА АДВОКАТУРА ПІД УДАРОМ”