У ці дні християни всього світу святкують Великдень. І як досить часто буває в останні роки, перед Різдвом та Великоднем і в час між ними загострюються суперечки щодо їх святкування.
Ці суперечки мають різний характер – в залежності від країни та культури. Часто справжня причина їх виникнення полягає в різних традиціях та релігійних переконаннях. Наприклад, однією з найбільш відомих різдвяних суперечок – з приводу питання про те, як найкраще прикрасити ялинку: потрібно використовувати дерево справжнє чи штучне? Які прикраси використовувати та як їх розташовувати? Щодо великодніх суперечок, то часто спірним питанням є традиції святкування Великодня. Наприклад, у країнах з римо-католицькою традицією, у день Великодня зазвичай їдять шоколадних зайців та курей, тоді як у православних країнах – паску і яйця. Крім того, можуть бути різні дати святкування Великодня: у католиків та протестантів це зазвичай – перша неділя після першої весняної повні, тоді як у православних може бути на тиждень пізніше. У католицьких та протестантських країнах Різдво святкують 25 грудня, тоді як у країнах православних Різдво святкують 7 січня, оскільки вони використовують юліанський календар замість григоріанського.
За минулий рік в України суперечки щодо дати святкування Різдва і Великодня стали незвичайно гострими. Якось несподівано зі всіх сторін почались розмови про необхідність реформи церковного календаря, відмови від юліанського і переходу на григоріанський. Міністр культури країни навіть провів імпровізоване «опитування» в мобільному режимі. «Дія», яка супроводжувалась розлогою агітацією міністра про необхідність «змін» і переходу на «європейську дату» святкування Різдва. Про те, що разом із цим будуть змінені дати всіх інших нерухомих свят, якось не згадувалось. За результатами такого своєрідного референдуму, 60% користувачів цього мобільного опитування проголосували за зміни. Звісно, що будь-який соціолог лише підніме на сміх результати, отримані у такий спосіб. Але влада подала їх як достовірні та переконливі. На початку лютого Архієрейський Синод Української греко-католицької церкви ухвалив історичне рішення про перехід 1 вересня 2023 року на григоріанський календар зі збереженням пасхалії (дати святкування Великодня) за юліанським календарем, тобто на новоюліанський календар. Православна церква України також планує перехід на новий календар після рішення Архієрейського Собору, який відбудеться у травні.
Ми спробували розібратись в тому, які плюси і мінуси від такого переходу, як такий перехід відбувався в інших церквах і чому далеко не всі православні церкви перейшли на нову дату святкування Різдва та інших свят. До позитивних наслідків безумовно можна віднести те, що зникне розбіжність між світським і релігійним календарем, яка збільшуватиметься майже кожні сто років на один день. Зникне І певна розбіжність між святкуванням Різдва та інших свят з католицькою та багатьма православними церквами. Але на цьому, мабуть, позитивні наслідки вичерпуються.
Довідка: юліанський календар діє в Україні більше 1000 років. і з ним пов’язано багато традицій – в тому числі у народній обрядовості, відзначенні свят, які буде значною мірою втрачено при зміні календаря. Наприклад, на Різдво (6-7 січня) готують кутю, що символізує об’єднання родини, і колядують. За повір’ям, якщо в цей день на дворі тепло і сухо, то наступний рік буде багатий на врожай. За народними прикметами, якщо під час Водохреща вода замерзне, то наступний рік буде родючим. Українська народна мудрість містить безліч приказок та прислів’їв, пов’язаних з сільськогосподарським циклом та православними святами за юліанським календарем. Ось декілька з них:
• У Воздвиження з поля остання копиця рухається. На Воздвиження ведмідь в барліг, змія в нору, а птиці на південь.
• Заморозки на Варвари – до довгої і холодної зими
• На Дмитра-мороза вода замерзає в козацьких калитках
На Коляду метелиця – на Водохреща льодиця
• Якщо на Покрову земля біла, то зима буде м’яка, а якщо чорна, то зима буде сувора.
Українці завжди славилися особливими традиціями святкування Різдва та інших зимових свят, які дозволяли зберігати розкидані по всьому світу українські громади. У США та Канаді більшість православних церков використовують юліанський календар, так само як і Українська греко-католицька церква. Лише деякі греко-католицькі і православні парафії у США та Канаді використовують новоюліанський календар.
Українці у Канаді святкують Різдво відповідно до юліанського календаря 7 січня. Святкування Різдва у канадських українських громадах зазвичай починається 6 січня на Святвечір, під час якої сім’ї збираються за столом, їдять страви, що символізують благополуччя та здоров’я, колядують. На ранок 7 січня відбувається Служба Божа, після чого громади можуть організовувати традиційні українські заходи, такі як вертепи, коляди та щедрівки. У деяких громадах можуть проводитись також традиційні зимові фестивалі, такі як Маланка, який відбувається 13 січня.
Це все було на два тижні пізніше, ніж у католиків і протестантів, що дозволяло зберігати свою окремішність. Ці свята завжди об’єднували громади, а в США і Канаді 7 січня знали як Українське Різдво. З переходом на григоріанський календар така особливість зникне, що посилить асиміляцію української діаспори.
Варто також врахувати, що розділення громади на прихильників старого та нового календаря може привести до конфліктів. Відомо, що крім УГКЦ, ПЦУ, які виразили готовність до переходу на новий календар в Україні діє УПЦ-МП, яка не планує такий перехід. Чи може це зашкодити? Звісно, що так. Різні позиції різних церков щодо переходу на новий календар можуть створити проблеми та зашкодити релігійній громаді в Україні. Консервативна позиція УПЦ-МП виглядатиме більш привабливою в очах багатьох віруючих, які як відомо більш схильні до збереження традицій.
Також цікаво дослідити досвід інших православних церков, які у минулому столітті перейшли на новий календар. Перехід на Новоюліанський календар у Греції та Румунії був проведений поетапно у 20-х та 30-х роках XX століття. Ці країни провели реформу календаря на державному рівні, що включало зміну святкування Різдва та інших християнських свят.
У Греції, наприклад, перехід на Новоюліанський календар був здійснений у 1923 році. У Болгарії перехід відбувся в два етапи – у 1916 році було прийнято Григоріанський календар для цивільного вжитку, але війна перешкодила запровадженню нового календаря у церковному житті. У 1968 році Болгарська православна церква перейшла на Григоріанський календар для святкування нерухомих релігійних свят.
У Румунії перехід на Новоюліанський календар був проведений у 1924 році. Значна частина православних громад у Румунії тоді перейшла на новий календар, але залишилася частина громад, які залишилися на Юліанському календарі.
У цілому, перехід на новий календар в Греції, Болгарії та Румунії відбувався досить гладко, але не без складнощів. Наприклад, деякі прихильники Юліанського календаря відкидали новий календар та вважали його єретичним, але з часом ці думки стали менш розповсюдженими. У деяких громадах залишилися традиції, пов’язані зі святами на Юліанському календарі.
Зараз у Світовому православ’ї приблизно половина церков перейшла на новоюліанський календар: Вселенський патріархат, Александрійський патріархат, Антіохійський патріархат, Румунська православна церква, , Болгарська православна церква, православні церкви Албанії, Кіпру та Греції.
Юліанського календаря дотримуються Єрусалимський патріархат, Православні церкви Грузії, Сербії, Росії, Польщі, України та Македонії. Також його дотримуються східні православні церкви: Ефіопська, Коптська, Еритрейська та ін.
Єрусалимський патріархат не переходить на новоюліанський календар з кількох причин, в тому числі культурних, історичних та релігійних.
По-перше, Єрусалим є священним місцем для християнства, і місцевий патріархат дотримується традицій, які склалися на протязі століть, включаючи Юліанський календар. Зокрема, єрусалимські православні вважають, що захист Юліанського календаря є необхідним для збереження традицій і особливого духовного зв’язку зі святинями.
По-друге, перехід на новий календар може порушити гармонію і єдність між різними церковними юрисдикціями, особливо в місцях, де живуть різні християнські конфесії. У Єрусалимі проживає багато різних християнських спільнот, що може призвести до розбратів та конфліктів між ними.
Нарешті, Єрусалимський патріархат є одним з найбільш консервативних і традиційних патріархатів у православній церкві, і дотримання Юліанського календаря для них є одним з ключових елементів релігійної традиції.
Зв’язки з Московським патріархатом можуть грати певну роль у відносинах Єрусалимського патріархату з іншими церквами, в тому числі у питанні переходу на новоюліанський календар. Але, якщо говорити про конкретний вплив Московського патріархату на рішення Єрусалимського патріархату щодо календаря, то такого впливу нема.
Слід зазначити, що відносини між Московським патріархатом і Єрусалимським патріархатом не завжди були спокійними. Наприклад, у 2018 році Московський патріархат звернувся до Вселенського патріарха з проханням зупинити автокефалію Православної Церкви України, на що Єрусалимський патріархат відповів, що не підтримує таку ініціативу.
Проте, незалежно від відносин з Московським патріархатом, рішення Єрусалимського патріархату щодо календаря ґрунтується, переважно, на внутрішніх традиціях і переконаннях цієї церкви. Тому, вплив зовнішніх чинників на рішення Єрусалимського патріархату, якщо він і є, не є визначальним.
Східні церкви такі як Ефіопська та Еритрейська православні церкви, використовують календар, який також базується на юліанському календарі .
У коптській церкві, що базується в Єгипті, використовується календар, що називається “александрійський календар”, який має також юліанське літочислення, але й свої особливості.
У ассирійській церкві, що базується в Месопотамії (зараз це територія Іраку та Сирії), використовується літочислення, відоме як “ассирійський календар”.
Тобто якщо взяти разом традиційні православні церкви та східні виходить, що юліанський календар тією чи іншою мірою використовує більшість із них. Є ще Вірменська Апостольська церква, яка хоч і не входить до складу православних церков, але має багато спільного з ними. Вона теж використовує власну систему літочислення, яка базується на Юліанському календарі.
Таким чином, перспективи переходу на новий календар залежать від багатьох факторів, таких як кількість громад, які підтримують ідею, ступінь їх готовності до змін, політична та соціальна ситуація в країні, та багато інших. Однак, якщо перехід буде відбуватися шляхом діалогу та консенсусу між релігійними громадами та державними інституціями, то його перспективи можуть бути успішними.
Підписуйтеся на наші ресурси:
Facebook: www.facebook.com/odhislit/
Telegram канал: https://t.me/lnvistnik
Пошта редакції: info@lnvistnik.com.ua