(Розшифрування стенограми спілкування адвоката та журналіста).
Для вступу від редакції: обидва співрозмовники окремо вже ділилися з читачами своїми почуттями та думками про те, що сталося. Це природно, адже йдеться про давно і добре знайомих їм по спільній роботі людей і виключно серйозну ситуацію, у якій ці люди опинилися. Керівник одеського регіонального відділення Української Академії наук академік Мальцев О.В. та член-кор. академії Слободянюк К.В. – під слідством та ізольовані від суспільства. Точніше, взяті під варту.
ВІН: Якийсь час тому я відповів журналісту на запитання про своє сприйняття того, що сталося, – само собою, у межах того, що знав. А інформацію мені, як і багатьом іншим громадянам, тоді можна було почерпнути з традиційно неохайних і абсолютно безвідповідальних жовтих ЗМІ. Ну, і само собою, з породжених ними чуток-пліток. Що у моєму віці та чині, самі розумієте, серйозно сприймати ніяк не можна. Хоча, зізнатися, і бачив краєвиди, а без контузії не обійшлося – до того це видалося несподіваним і безглуздим на межі фантастики. І навіть за цією гранню. Сам факт, втім, швидко підтвердився: колеги затримані і справді заарештовані. Дещо пізніше стала загальнодоступною офіційна інформація — на жаль, відмінна від попередньої небагатьом: не називалися, слава Богу, імена-прізвища ізольованих від суспільства громадян. Проте досить докладно перераховувалися інкриміновані їм дії. Йшлося, звичайно, не про елементарний кримінал і навіть не таку звичну для слуху корупцію – про державні злочини. Ось так, ні багато, ні мало. Наскільки знаю, ви дали інтерв’ю тоді з цього приводу.
ВОНА: Про те, що сталося, я знала раніше за вас, коли ще не було затримання і взяття під варту. Просто в останній день дії ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук пройшли масові обшуки, у тому числі за адресами, за якими обшуки вже було проведено 29.02.24; розпочалися інші слідчі дії. Хоча цілком Вас розумію, за роки спільної роботи з Олегом Вікторовичем та Костянтином Володимировичем нічого подібного і мені й на думку не спадало. І як юрист наголошу, нічого протиправного за ними помічено не було. Були, звичайно, жовтенькі чутки-плітки, про які ви вже помітили, і без яких Одеса не була б Одесою. Але така вже доля багатьох яскравих і успішних особистостей у різних сферах. Але ви – письменник, для вас близька сфера настроїв та інтонацій. Я – юрист, мені метафоричний ряд не дозволяється – особливо у серйозних, доленосних справах.
ВІН: Я, власне кажучи, і запропонував вам цю бесіду як повпреду правового цеху, в якому мало місця стихії образності та емоцій. І де воліють факти та закон. А оскільки наша розмова вже ведеться не віч-на-віч, заради читацької довіри давайте уявимо один одного. Ви – Євгенія Василівна Тарасенко, юрист за освітою та адвокат за спеціалізацією. Правознавство – ваша стихія і, мабуть, ваш основний спосіб світосприйняття. Те, що трапилося, ви бачите насамперед і головним чином через призму Права і Закону. На чому, як я розумію, ґрунтується і ваша повсякденна практика.
ВОНА: Загалом – так. А ви – Кім Борисович Каневський, художник, письменник та навіть Заслужений журналіст України. І у вас – напевно, свій основний спосіб сприйняття всього сущого. Ви і ваші колеги – хоч і багато у чому різні, але по-своєму щасливі люди: правда такої творчості тяжіє до гармонії. Ваша продукція покликана так чи інакше вивчати красу — як має бути. А нас куди більше цікавить те, як воно є насправді. Це загальний інтерес професіоналів сфери права. Чого мають однаково прагнути і поліцейський, і слідчий, і прокурор і адвокат. І суддя.
ВІН: Ось і познайомилися, загалом. І повернемося до конкретики: адже спочатку, коли я вже дещо знав про те, що відбувається, думалося так – розберуться, всяке буває. Зрештою, я переважно – поліцейський журналіст. Півжиття цим займався і не можу не знати, що людям властиво помилятися – у тому числі й у таких справах. Ще давні казали: ерраре хуманум ест. Але час летів і справа зайшла далеко і всерйоз.
ВОНА: Це не зовсім так. Те, що їм інкримінують, відразу передбачало дуже серйозні скорі наслідки. Але за всієї тяжкості інкримінованого все ж очікувалося суворе і неухильне дотримання слідчими і прокурорами процесуальних норм. А я з колегами зіткнулися з «новаціями» кримінального процесу та діями слідчого та прокурора, не передбаченими законом.
ВІН: Наскільки я розуміюся у юриспруденції, сам собою закон – один для всіх – і для адвоката, і для прокурора, і для слідчого. І для судді. І варіювати його задля зручності роботи не дано нікому. Навіть суд, який єдино може назвати людину злочинцем, підпорядкований одній єдиній інстанції – Закону.
ВОНА: У цьому випадку і у цьому питанні ви – ідеаліст. Зрозуміло, так має бути, тут і суперечки немає. Але на практиці, сьогодні особливо, ми маємо справу – і я не побоюсь цих слів, – з повною вакханалією беззаконня, свавілля та безкарності осіб, які представляють державну владу. Під час лютневого обшуку квартирі академіка Мальцева Олега Вікторовича було виламано вхідні двері, а саму квартиру просто розгромлено. Враження склалося таке, що це – демонстрація своєї влади органом розслідування, яка до закону не має жодного відношення. Не кажучи вже про те, що вкрали деякі цінні речі. Працювали співробітники ДБР та СБУ. До речі, у тій справі О.В. Мальцеву не був пред’явлено обвинувачення.
ВІН: Іншими словами, у порядку боротьби за Закон порушується сам Закон? У моїй журналістській колекції був і такий випадок. Але там йшлося про елементарну кримінальність і міліцейські мистецтва. А тут справа більш ніж серйозна – державна?
ВОНА: Зрозуміло. У мене взагалі складається таке враження, що слідство більше непокоїть показники, а не доведеність вини та судова перспектива справи. Замість ретельного збирання фактів та доказів, слідство займається, я б сказала, белетристикою та ненауковою фантастикою, складаючи фабулу справи. Наприклад, у справі, за якою академіку Мальцеву не було пред’явлено звинувачення, фігурує така термінологія, як «Псевдонауковість» та «Секта», які не мають до кримінального права жодного відношення і відверто помилкова.
ВІН: Так, я ще тоді звернув увагу на цю, м’яко кажучи, дивність: слідчий, тобто – юрист, правознавець, офіційно письмово робить висновок про антинауковість робіт Олега Вікторовича Мальцева – за моїми відомостями, що отримали дуже високу оцінку і вітчизняних, і зарубіжних наукових. авторитетів.
ВОНА: На мій погляд, тут має місце насамперед дискредитація імені великого вченого. І навіть, цілком можливо, завуальоване вимагання. Чи мало випадків, коли ті самі ЗМІ повідомляють про використання борцями за Закон свого інструментарію для збагачення. Що стосується явища «Всі говорять», то всі і не лише в Одесі говорять одне: «Шукайте замовника!».
ВІН: Слідство – слідством, а у чому сенс формування чи деформування громадської думки? У ситуації, що історично склалася, маса наших співгромадян знервувалась і куди більше потребує позитиву і стабілізації суспільного умонастрою. І у такій обстановці підливається олія у вогонь – чи це не злочин?
ВОНА: У гуманітарному сенсі – звісно. І за це також слід відповідати. А ще – чи не реалізується таким чином єзуїтський принцип «Розділяй і володарюй!»? І оскільки вже у ЗМІ з’являються, у зв’язку з цією справою, націоналістичні акценти – чи не призведе це до обов’язкового носіння жовтої зірки?
Підписуйтеся на наші ресурси:
Facebook : www.facebook.com/odhislit/
Telegram канал: https://t.me/lnvistnik
Пошта редакції: info@lnvistnik.com.ua