Одеса завжди була містом зі своїми правилами. Тут вміли робити справи, вміли домовлятися і, що гріха таїти, вміли красиво «вирішувати питання». Але те, що відбувається в Південній Пальмірі зараз, восени-взимку 2024-2025 років, змушує згадати найпохмуріші сторінки «Бандитського Петербурга» . Тільки замість братків у шкіряних куртках тепер працюють люди в погонах, а замість паяльників використовують статті Кримінального кодексу про державну зраду.
У центрі цієї бурі — постать, яка ніяк не вписується в прокрустове ложе містечкового розуміння. Олег Вікторович Мальцев. Вчений. Містик. Двічі кандидат наук, доктор наук, професор європейських університетів. Людина, яка побудувала в Одесі свою «державу в державі» — з наукою, архівами та охороною.
Система таких не прощає. Система любить зрозумілих. А Мальцев був незрозумілим, незалежним і, що найстрашніше для нинішніх часів, — німим він бути відмовився.
«Маски-шоу» для професора
У вересні 2024 року картинка обійшла всі телеграм-канали: спецназ, люди обличчям до підлоги, гучні заголовки про «нейтралізацію банди» і «агентів ГРУ». Пересічному громадянину подали жуйку: «Спіймали сектантів, які готували захоплення влади».
Але давайте змахнемо піну і подивимося на факти тверезим, оперським поглядом.
Кого взяли? Злочинця-рецидивіста? Ні. Взяли вченого зі світовим ім’ям, партнера провідних західних експертів по боротьбі з мафією — Антоніо Нікасо і Ніколи Граттері. Ви вдумайтеся: одеські оперативники пов’язали колегу людини, яка в Італії посадила сотні мафіозі і живе під охороною карабінерів. Це або дурість космічного масштабу, або нахабство, що межує з божевіллям.
У чому звинувачують? У створенні НЗФ (незаконного збройного формування). Слідство показує нам макети зброї та спортивні карабіни. Але забуває сказати, що «ватажок банди» — це людина, яка відновлювала по крихтах стародавнє іспанське фехтування. Це все одно, що посадити реконструктора Бородінської битви за підготовку вторгнення до Франції.
Американська бомба уповільненої дії
Але в карному розшуку знають: шукай мотив. Навіщо знадобилося закривати Мальцева саме зараз і так жорстко, ламаючи через коліно суддів і адвокатів?
Відповідь лежить не в Одесі. Вона лежить за океаном.
За вісім тижнів до арешту Мальцев робить хід конем. У США виходить його книга. Назва пророча: «Удар найсмертоноснішим чином» (Strike in the Deadliest Manner Possible). Співавтор — Харві Кушнер, американський топ-експерт з тероризму. Передмова — від Джерома Красе, професора з Нью-Йорка.
Це не просто книжка. Це аналітичний розбір того, що таке сучасна війна, військові злочини і феномен ПВК «Вагнер». Мальцев дозволив собі нечувану зухвалість: він почав писати про війну правду для західної аудиторії. Не пропагандистські гасла, а холодний науковий аналіз. Про те, що держава втрачає монополію на насильство. Про те, як працює машина смерті.
У цій книзі є розділ, від якого у багатьох у високих кабінетах пішла піт. Він опублікував інтерв’ю зі своїм адвокатом прямо всередині монографії, заздалегідь попередивши світ: «Мене будуть переслідувати». Він знав. І він встиг вистрілити цією книгою.
Систему переклинило. Коли «свій» (як вони думали) одесит починає говорити з Америкою безпосередньо, минаючи цензуру Банкової, — це вирок. Його вирішили заткнути.
«Блокатор» увімкнено: Зачистка свідків
Те, що почалося далі, юристи називають «процесуальним беззаконням», а мовою 90-х це називається «прес».
Адвоката Ольгу Панченко кидають у камеру. Це табу в усьому цивілізованому світі — не можна бити захисника. Але в Одесі свої закони. Жінок-співробітниць НДІ тримають у нелюдських умовах, вибиваючи свідчення.
Мальцева, людину з букетом захворювань, гниють у СІЗО. ЄСПЛ вже визнавав ці ізолятори катівнями, але кого це хвилює? Завдання просте: або він зламається і підпише все, що дадуть, або не вийде звідти живим. Немає людини — немає проблеми. А активи, інтелектуальна власність, архіви — все це можна вдало «освоїти». Рейдерство під прикриттям патріотизму — класика жанру.
Світ у шоці, Одеса мовчить
Найдивовижніше в цій історії — реакція Заходу. Поки місцеві «зливні бачки» типу «Думської» відпрацьовують замовлення, поливаючи вченого брудом про «секти», Європа і США стають дибки.
В ООН (у Раді з прав людини) звучить доповідь організації CAP Liberté de Conscience. Прямим текстом: справа сфабрикована.
Бельгійці з Human Rights Without Frontiers пишуть: Україна порушує права людини, це переслідування за переконання.
Массімо Інтровіньє, головний релігієзнавець Європи, приїжджав до Одеси, подивився і сказав: «Хлопці, це не секта, це наука».
Знаєте, що відповіли наші? Нічого. Вони просто проігнорували висновки головного експерта ОБСЄ. Це рівень розмови папуаса з професором Сорбонни. «У тебе диплом, а у мене кийок. Значить, я правий».
Епілог. Полювання на відьом
Справа Мальцева — це діагноз. Це історія про те, як сірість намагається зжерти інтелект.
Мальцев був незручний. Він був занадто багатий для вченого, занадто розумний для бандита і занадто незалежний для громадянина. Він був «чужим». А в зграї чужих не люблять.
Сьогодні він у камері. Його називають «агентом», «терористом», «сектантом». Але, дивлячись на список його праць у Scopus, на його книги в бібліотеках Конгресу і на людей, які за нього вписуються (від нью-йоркських професорів до французьких рабинів), розумієш одне:
У цій партії одеські силовики, схоже, переграли самі себе. Вони хотіли посадити «ватажка банди», а посадили мученика науки. І цей «гамбіт» їм ще аукнеться. Тому що рукописи, як відомо, не горять. А імена замовників рано чи пізно спливають. Особливо, коли ці імена записані в доповідях ООН.