Одеське Фотографічне Товариство. Нове життя старих традицій

Почну з цитати, зберігаючи стилістику оригіналу: «Одеське Фотографічне Товариство має на меті теоретичну і практичну підготовку світлопису за всіма його галузями, а також поширення корисних відомостей про нього; заохочення до більшого і різноманітного застосування світлопису у наукових дослідженнях і працях, як найкращого в усіх відношеннях графічного способу; підтримка та сприяння розвитку подорожей фотографів-любителів з науковою та художньою метою для збору матеріалу до вивчення батьківщини, а також, ілюстрування стародавніх пам’ятників, визначних архітектурних споруд, мальовничих місцевостей, видів і міст, що мають значення для історії батьківщини і розвитку мистецтва». Це – з Статуту Товариства 1891 року, затвердженого Його Превосходительством, Паном одеським градоначальником.

Такий початок, як Ви розумієте, не випадковий – ще  у 1891 році цілі суспільства, більшою мірою, залишилися незмінними донині. Сьогодні, як і 130 років тому, члени Товариства відносяться до світлини як до виключно наукової категорії і великому мистецтву, винайденому нашими попередниками у далекому 1826-му році.

Архівний документ про затвердження статуту ОФТ, 1891 р.

«У 1822 році французьким винахідником Жозефом Нісефором Ньєпсом було отримано перше у світі зображення, звичне для сучасної людини, але кадр, який він отримав, не зберігся належним чином. І тільки у 1826 році йому вдалося отримати повноцінний кадр під назвою «Вид із вікна». Саме цей знімок увійшов в історію як перша світлина, хоч і до звичної нам якості було ще далеко»

“Вид з вікна”. Жозеф Ньєпс 1826 р.

Після створення, світлина, як і багато інших наукових розробок – удосконалювалася і поступово популяризувалась. Однак, ще довгі роки, залишалася доступною лише дуже вузькому колу людей, виключно вищого стану.

Одеське Фотографічне Товариство (ОФТ) було засновано в Одесі у 1891 році і стало найпершим фотографічним товариством на території Російської імперії.

Отже, серед ініціаторів і засновників товариства, присутніх 17 листопада на Ямській вулиці були видні одеські вчені, викладачі, підприємці, чиновники і діячі мистецтва. Ось лише деякі з них:

– Олександре Андрійовичу Веріго – російський хімік-органік; професор Імператорського Новоросійського університету;

– Олександр Костянтинович Кононович – російський астроном, ординарний професор Новоросійського університету, статський радник;

– Григорій Григорович Маразлі – громадський діяч і філантроп, міський голова Одеси з 1878 по 1895 роки;

– Юрист і статський радник Шимановський Митрофан Васильович.

Також матеріальну і дуже значиму підтримку на першому етапі Суспільству надав граф Михайло Михайлович Толстой.

Членами правління ОФТ були у різні роки багато фотографів – власники фотозакладів, такі як:

– одеський міщанин Борис Хомич Готліб;
– одеський міщанин Абрам Ісаєвич Горнштейн;
– син колезького реєстратора Дмитро Іванович Пудічев.

Вивчаючи історію ОФТ, ми довгі дні проводили у наукових бібліотеках й обласному архіві, і потрібно сказати, знайшли там чимало документів, які свідчать про діяльність Товариства. І ось, мабуть, один з найбільш значущих знайдених документів, що свідчить про офіційний початок роботи Товариства.

Архівний документ про початок діяльності ОФТ

«18 листопада 1891р.

Його Превосходительству Пану Одеському Градоначальнику.

Маю честь, Ваше Превосходительство, що у засіданні гг Членів Одеського Фотографічного Товариства 17 Листопада цього року обрано Правління та Товариство з цього числа вважається, що почало свою діяльність у приміщенні на Ямській вул. будинок 84, квартира №6.

Голова … »

У Товариства була своя фотолабораторія, курси фотографів, бібліотека, постійна комісія судово-фотографічної експертизи, депо фотографічних приладів, де можна було придбати будь-які речі для фотографії, а також проявити і надрукувати плівку. У депо також продавалися паспорти фотографічного товариства, на яке можна було наклеїти світлини власного виготовлення.

У Товаристві регулярно проводилися публічні лекції, конкурси, виставки та екскурсії. Товариство видавало наукові посібники та журнали присвячені фотографії.

Потім, у 1912 році, на святі 20-ти річчя діяльності Товариства, було прийнято рішення про створення власного журналу, який ми знаємо, як Вісник Одеського Фотографічного Товариства. Як писали члени суспільства:

«Це свято у нашому Товаристві створило той підйом настрою, у якому частково породжена здійснювана нами думка про видання журналу. Це ж свято, що ще важливіше, було днем ​​підведення підсумків пережитого і зробленого в області фотографії нашим Товариством, а почасти і людською думкою».

Свято 20-річчя Товариства. На вечірніх сімейних зборах

Редагував журнал надвірний радник Георгій Сергійович Михайлов-Мучкін, що був у той час головою товариства. Потім у 2013 році на посаді редактора його змінив дворянин Микола Михайлович Волков.

Призначення Вісника позначалося так:

«Перш за все відображати життя Одеського Фотографічного Товариства з боку здійснення ним тих завдань, які покладені в основу його діяльності і пов’язують членів його у живий організм. Але відображаючи докладно життя і діяльність Одеського Фотографічного Товариства, наш Вісник, разом з тим, буде служити розробці питань фотографії, популяризації мистецтва фотографії і видобутих у її області знань; ведення літопису успіхів фотографічного знання і керівництва у практичних заняттях фотографією. З цією метою у журналі будуть міститися оригінальні і перекладні статті, витягнуті з російських і іноземних журналів з питань фотографії, огляди фотографічної літератури, біографії і некрологи видатних діячів в області фотографії, стислі відомості, що мають науковий і громадський інтерес про життя фотографічних товариств, відділів та гуртків, відомості про поточні новини у галузі промисловості та техніки, і будуть надаватися необхідні рецепти з фотографії та практичні роз’яснення» – Вісник ОФТ, липень 1912 року.

Однак Вісник Одеського Фотографічного Товариства випускався лише протягом трьох років, з 1912 по 1914 роки. Як писав пізніше його редактор «поки не створилися умови, які заважали правильній роботі». Потім, у 1915 році Михайлов-Мучкін заснував новий журнал «Російський фотографічний вісник», який вже не був частиною Товариства і описував загальні положення розвитку фотографічної справи на території держави. Цей журнал видавався протягом двох років, поки Георгій Сергійович не зайнявся організацією, мабуть, самого значимого і масштабного проекту у своєму житті – заснуванням першого у Російській імперії навчального фотографічного закладу.

У 1916 році йому вдалося здійснити цей грандіозний проект, і ось з яким зверненням він виступив перед своїми колегами і майбутніми студентами вже у день відкриття курсів:

«Протягом довгого часу, утилізуючи для своєї користі різноманітні сили природи, людина менше сотні років тому підійшла до утилізації особливим способом самої божественної з сил природи – сили світла.

Ми, фотографи, своїм мистецтвом, створеним силою геніїв Франції (Дагерром) й Англії (Тальботом) вже реально користуємося цією божественною силою світла, взявши від нього графічну образотворчу силу, однаково важливу, як для науки, де вона є гострим знаряддям пізнання, так і для мистецтва.

Звертаючись до істотних рис цього нового образотворчого способу – світлини, потрібно відзначити, що успіх її винятковим чином пов’язаний з успіхами науки. Фотографія є у повному розумінні слова – дочка науки. Від науки, від точного знання вона народилася, і швидке вдосконалення її йде у повній відповідності з розвитком знання.

Звідси – необхідність для діячів нашої області, які бажають з успіхом оперувати з силою світла, для повної утилізації його графічної образотворчої сили, у систематичному вивченні ряду наукових областей. Звідси-же – необхідність у навчальному закладі для прекрасної, великої області фотографії” .

Зверніть увагу на педагогічний персонал курсів, який формувався з величезною відповідальністю і науковим підходом. Завідувач курсами, викладач загального курсу фотографії та тимчасовий керівник практичними заняттями з фотографії – Г.С. Михайлов-Мучкін; законовчитель – священик о. Е. Іваницький; викладачі: словесності – інспектор реального училища В.П. Сімінел; англійської мови – лектор вищих жіночих курсів – Д.Е. Пітерс, математики – інспектор класів інституту шляхетних дівчат В.Н. Кравченко, фізики – приват-доцент І.Я. Точідловскій, механіки та технології – інженер І.Ф. Иванушкін, хімії та фотохімії – приват-доцент Е.С. Єльчанінов, малювання і живопису – академік К.К. Костанді. Лікарем курсів призначена В.Д. Глібова.

Однак через рік після відкриття Фототехнічних курсів відбулася і Жовтнева революції, повалення тимчасового уряду і встановлення радянської влади, що істотно вплинуло на подальший хід вітчизняної і світової історії. Не обійшли стороною, на жаль, ці події і долю фотографічного навчального закладу міста Одеси.

З певних причин наші попередники не зуміли зберегти документів, які висвітлюють нам подальшу діяльність, як фототехнічних курсів, так і самого Фотографічного Товариства.

Однак, через трохи більше ста років, ми силами нового складу Одеського Фотографічного Товариства, відновили не тільки велику справа наших предків, у вигляді процвітаючого наукового фотографічного товариства, а й діяльність вісника товариства «Плівка, Фотографія, Життя», який знову видається з березня 2020 року, переслідуючи все ті ж цілі, що і 100 років тому.

Ініціатором відродження ОФТ став його майбутній голова, керівник одеського регіонального відділення Української Академії Наук, академік Мальцев Олег Вікторович. Його діяльність вченого-прикладника завжди була тісно пов’язана з фотографією, адже будь-яка наука вимагає доказів. Про це Олег Мальцев і говорив на перших загальних зборах відродженого ОФТ, яке відбулося 29 серпня 2019 року.

«Світлопис – це найголовніший інструмент, який документує наукову інформацію. Яку б роботу ми не робили: криміналістичну у юриспруденції, наукову або психологічну – нам у будь-якому випадку знадобляться докази. Ми, як і наші попередники, багато років тому, хочемо, щоб цей вид документування і мистецтва став більш популярним, важливим для кожного вченого і ми будемо цьому всіляко сприяти» – голова ОФТ Олег Мальцев.

Голова ОФТ академік Мальцев О.В.

З того часу, під керівництвом нового голови Олега Мальцева, ОФТ активно веде свою діяльність на території України та за її кордоном. До складу Товариства входять фотографи та вчені з України, Росії, Італії, Німеччини та США. На регулярних загальних зборах, члени Товариства доповідають про виконану роботу у площині наукової фотографії. У цю роботу входять:

– проведення відкритих лекцій і семінарів в області фотографії;
– переклад різних фундаментальних книг з фотографії з іноземних мов;
– написання власних книг і монографій;
– регулярні інтерв’ю з всесвітньо відомими фотографами, з метою розширення кругозору в області фотографії членів Товариства;
– наукові експедиції у різні країни світу;
– огляди на старі і нові камери;
– члени Товариства ведуть і розвивають сайт, регулярно поповнюючи його новими статтями, замітками і лекціями з фотографії.

Крім цього, вперше був знятий великий документальний фільм про діяльність товариства, присвячений 129-й річниці від дня створення.

На одному з загальних зборів ОФТ у 2020 році

Також, у знак поваги до старих традицій, членами Товариства був відновлений жетон, як певний символ причетності до спільної справи.

У 1901 році до 10-річного ювілею був випущений солідний срібний жетон, у центрі якого на тлі червоної емалі розміщені стилізовані літери «ОФО». До 25-річчя Одеського Фотографічного Товариства, що відмічали у 1916 році, одеським гравером Людвігом Пахманом, активним членом ОФТ, був виготовлений срібний прямокутний жетон з динамічним сюжетом.

Відновлений жетон, був виконаний із золота, і зроблений у вигляді брошки. Цей символ був урочисто подарований членами Товариства його голові у знак поваги.

Протягом 2020 і вже 2021 року, незважаючи на важкий для всіх людей планети час, члени ОФТ продовжують свою діяльність на терені розвитку і популяризації наукової фотографії. Ми любимо те, чим займаємося, і будемо з ще більшою ретельністю трудитися у майбутні роки.

«Ми є нащадками великих людей, які стояли біля витоків Одеського Фотографічного Товариства, і озираючись назад ми пам’ятаємо, що відповідальні перед цими людьми, яких вже немає у живих за те, що носимо їх ім’я. Ми не можемо бути гірше, ніж вони, нам необхідно прагнути стати краще, а наші учні та вихованці повинні стати краще, ніж ми. Саме у цьому полягає еволюція. Наше Товариство – це, свого роду, альма-матер для вченого, для фотографа, для людини, яка хотіла б добитися висот у науковій діяльності. Це ворота у світ фотографії, у світ науки, мистецтва і філософії, у світ антропології, соціології, і найголовніше, у світ, який зрозумілий, у якому хочеться жити.

Основним завданням Одеського Фотографічного Товариства є підготовка молодих вчених. І тому, ми могли б впевнено сказати, що якщо і далі будемо тримати такий темп, то у нас буде шанс, через якийсь час, стати краще, ніж були наші попередники. Ми зможемо у повній мірі реалізувати ту відповідальність, яку вони на нас поклали, і стати гідними людьми у Європейському Товаристві» – голова ОФТ Олег Мальцев.

Автор статті – секретар Одеського Фотографічного Товариства Катерина Сидорова

Підписуйтеся на наші ресурси:
Facebook:  www.facebook.com/odhislit/
Telegram канал:  https://t.me/lnvistnik
Пошта редакції:  info@lnvistnik.com.ua

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Комментировать